доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

дотації місцевих Рад народних депутатів;

кредити і позики банків;

валютні надходження;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, от-римані від підприємств, установ, організацій, окремих гро-мадян.

Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян в частині, що використовується на розвиток осві-ти, звільняються від оподаткування в установленому порядку і в разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування навчально-виховних закладів, установ, організацій системи освіти не зменшуються.

Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. )

Здійснюється ряд заходів з метою подальшого удоскона-лення системи загальноосвітніх шкіл, вищих і середніх на-вчальних закладів, професійно-технічних училищ, зміцнен-ня їхньої навчально-технічної бази, поліпшення матеріаль-но-побутового становища учителів, студентів, учнів серед-ніх спеціальних навчальних закладів та професійно-техніч-них училищ.

3.1.3. Видатки на охорону здоров’я

Піклування про здоров'я людей — одна з найважливіших соціальних функцій держави. Право на медичну допомогу закріплено в Конституції України. Воно гарантоване без-платною медичною допомогою, що надається громадянам, розширенням мережі закладів для лікування та зміцнення здоров'я, розвитком і удосконаленням техніки безпеки, виробничої санітарії, проведенням профілактичних заходів та заходів з оздоровлення навколишнього середовища.

У листопаді 1992 p. було прийнято Основи законодавст-ва України про охорону здоров'я, де зазначено, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охо-рону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасними і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріо-ритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліп-шення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Для визначення витрат на утримання установ охорони здо-ров'я застосовують такі сітьові показники: кількість лікарняних ліжок, лікарських посад, лікарських відвідувань, ліжко-днів.

Кількість лікарняних ліжок — головний сітьовий показ-ник для визначення витрат на утримання стаціонарних лі-карень. Його розраховують згідно з планом економічного та соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показ-ник планують виходячи з демографічних, соціально-еконо-мічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, вра-ховують віковий склад населення, розподіл за статтями, ви-дами зайнятості тощо.

Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Так, кількість лікарів для стаціонарних лікарень визначають за нормати-вами, наведеними в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Назва відділення | Назва посади лікаря-ординатора | Кількість ліжок на

одну посаду | 0,5 посади

Терапевтичне | Терапевт | 20-25 | 10-13

Хірургічне, травматологічне, ортопедичне | Хірург | 20-25 | 10-13

Урологічне | 15-20 | 10

Акушерське, пологове | Акушер-гінеколог | 15 | 8

Шкірно-венерологічне | Дерматолог,

венеролог | 30 | 15

Крім зазначених посад у лікарнях залежно від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рент-генолога, фізіотерапевта, зубного лікаря тощо. Посаду завіду-ючого відділенням вводять за наявності у відділенні ліжок.

При визначенні чисельності середнього і молодшого ме-дичного персоналу виходять з кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Назва відділення | Кількість ліжок на один черговий пост при системі обслуговування хворих

трьох-ступінчатій | двох-ступінчатій

Терапевтичне, інфекційне для дорослих, неврологічне та ін. | 25 | 20

Інфекційне для дітей та ін. | 13 | 10

Кількість посад медичного персоналу на один черговий пост визначають виходячи з загальної кількості робочих го-дин на рік та річної норми робочого часу. Загальна кількість робочих годин становить 365 днів · 24 год - 8760, робочих днів на рік (за винятком недільних, святкових та відпуск-них днів) 365 - 52 - 7 - 24 - 282. Розрахунок кількості посад на один пост наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Показник | Робочий день, год

7 | 6,5 | 6

Кількість годин роботи за рік | 7 · 282 – 1974 | 6,5 · 282 - 1833 | 6 · 282 – 1692

3 урахуванням скороченого робочого дня у святкові дні | 1974 - 57 -- 1917 | 1833 - 28,5 --18043 | 1692

Кількість посад на один пост з округленням | 8760: 1917 -4,57 (4,5) | 8760: 1804,5 --435(5) | 8760: 1692 -- 5,18 (5)

Аналогічно розраховують кількість посад при меншій тривалості відпустки. Штат адміністративно-господарсько-го персоналу визначають залежно від категорії лікарні за типовими штатними розписами.

Чисельність персоналу кожної групи розраховують на по-чаток, кінець року, а також середньорічну. Середньорічну кіль-кість обчислюють так само, як і по фонду лікарняних ліжок.

Кількість лікарських посад — показник, що викори-стовується для визначення витрат по амбулаторно-поліклі-нічному обслуговуванню населення. Згідно з діючими норма-ми на 10 тис. міського населення передбачено 11,8 посади лікаря, а для районних поліклінік сільських районів — 17,2.

Для дитячих поліклінік установлена норма: 1 лікар-педі-атр на 1000 дітей до 14 років, а також 0,3 посади лікаря інших спеціальностей на 100 дітей.

Кількість середнього і молодшого медичного персоналу ус-тановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську по-саду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислю-ють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.

Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунктів тощо.

Кількість лікарських відвідувань — показник, що вико-ристовується для визначення витрат на придбання медика-ментів і перев'язувальних засобів при амбулаторному об-слуговуванні населення. Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості середньорічних лікарських посад, затверджених за кошторисом, кількості годин роботи лікаря цієї спеціальності на день, норми прийому хворих на годину та кількості робочих днів