кодекс України». Він визначає засади формування бюджету і принципи побудови бюджетної системи, її склад, розмежування доходів і видатків між бюджетами, регламентує бюджетний про-цес та міжбюджетні відносини[3;5]. Другий — ухвалення законів, що регламентують окремі статті доходів і видатків. Стосовно форму-вання доходів основним є Закон України «Про систему оподатку-вання» і закони, які регламентують стягнення окремих податків: «Про податок на додану вартість», «Про акцизний збір», «Про податок на прибуток підприємств» та ін. Податкове законодавст-во може бути систематизоване й у єдиному документі — подат-ковому кодексі, проект якого розроблено і підготовлено до за-твердження в Україні. Стосовно видатків таких прямих законів немає, але є закони, які визначають основи і пріоритети фінансу-вання, наприклад Закон України «Про освіту». І нарешті, третій рівень — це щорічне прийняття закону про Державний бюджет і відповідних рішень місцевих органів влади про місцеві бюджети. Прийняття цих актів являє собою законодавче затвердження бю-джету як основного фінансового плану.

Розглядаючи бюджет як фінансовий план, слід зазначити, що його вертикальна структура (за рівнями органів влади й управ-ління) відповідає структурі бюджетного устрою. Оскільки зараз немає єдиного бюджету країни, то відсутній і відповідний єдиний фінансовий план. Зведений бюджет України як фінансовий план не затверджується, хоча в Бюджетному кодексі України і зазна-чено, що бюджетна система базується на принципі єдності. Зве-дений бюджет використовується як аналітико-статистичне уза-гальнення планових і фактичних показників. Він є довідковим документом, який показує суму ресурсів, що мобілізуються і пе-рерозподіляються через бюджет, роль і місце бюджету в еконо-мічній системі.

З позиції фінансового плану бюджет держави розглядається як сукупність Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів. Державний бюджет України є фінансовим планом центральних органів влади й управління. Він відображає загальнодержавні по-треби в грошових коштах, джерела їх формування, розподіл і пе-рерозподіл. Саме Державний бюджет насамперед характеризує економічну й соціальну політику держави. Республіканський бю-джет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети є фінан-совими планами регіональних органів представницької та вико-навчої влади і відображають їх фінансову діяльність.

В Україні бюджет як фінансовий план певною мірою відрізня-ється від бюджету як економічної категорії, оскільки до складу Державного бюджету при затвердженні зараховувалися також фонди цільового призначення. Так, у різні роки до Державного бюджету входили Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту на-селення, Державний інноваційний фонд, Державний фонд охоро-ни навколишнього природного середовища, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд розвитку паливно-енерге-тичного комплексу, Фонд соціального захисту інвалідів та Дер-жавний дорожній фонд. До 1997 р. до Державного бюджету вхо-див Пенсійний фонд. Частка цільових фондів у 1997 р. становила 21 % загального обсягу доходів і 16 % видатків зведеного бю-джету України та близько третини Державного бюджету. Зазначений підхід не є правомірним, хоча і має свої причини: у такий спосіб установлюється законодавче регулювання форму-вання і використання вказаних фондів. У зв'язку з цим посилює-ться контроль за цільовим і раціональним використанням коштів. Однак зарахування цільових фондів до бюджету змінює структу-ру його доходів і видатків і не дає можливості точно проаналізу-вати фінансову політику держави[2;25].

Бюджет як фінансовий план характеризується складом дохо-дів і видатків, які відбивають фінансову діяльність держави, їх структуризація може мати офіційний і науковий характер. Офіційна бюджетна класифікація, що являє собою систематизоване згрупування доходів і видатків та фінансування бюджету, затвер-джується відповідними уповноваженими органами. В її основу кладуться ті ознаки, що мають визначальну роль у бюджетному процесі. Наукова класифікація дає можливість оцінити склад та структуру доходів і видатків передусім за економічним змістом. У класифікації видатків основним є їх суспільне призначення, а в класифікації доходів — методи мобілізації.

За суспільним призначенням видатки об'єднуються в такі групи:

соціальний захист населення і соціальне забезпечення;

фінансування соціальної сфери;

фінансування фундаментальних досліджень;

економічна діяльність держави;

національна оборона;

державне управління та зовнішньополітична діяльність;

обслуговування державного боргу;

інші видатки.

Доходи бюджету за методами їх мобілізації поділяються на дві основні групи:

податкові надходження;

неподаткові доходи.

Склад і структура видатків бюджету як основного фінансового плану відображають економічну і соціальну політику країни, її воєнну доктрину.

Бюджет як фінансовий план також тісно взаємозв'язаний з іншими ланками державних фінансів — фондами цільового при-значення. Частина з них, як уже зазначалося, може безпосередньо зараховуватись до бюджету при його затвердженні, хоча і вико-нуються вони відособлено. Інші, наприклад Пенсійний фонд, складаються і виконуються окремо. Однак вони теж взаємозв'язані з бюджетом, оскільки можуть мати як цільові надхо-дження коштів з бюджету, так і перерахування до бюджету.

Таким чином, бюджет як фінансовий план відіграє дуже важ-ливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості і прі-оритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує діяльність держави, робить її конк-ретною і фінансово забезпеченою[4;34-47].

Методи, принципи і джерела формування бюджету.

Будь-яка держава може виконувати притаманні їй функції ли-ше за наявності відповідних коштів. При цьому існує прямий зв'язок між обсягом функцій, які виконує держава, і обсягом кошxтів: розширення функцій потребує збільшення доходів, і навпаки, для того щоб істотно зменшити потребу держави в коштах, необ-хідно переглянути функції, які вона виконує.

Кошти, які централізує держава, акумулюються переважно в бюджеті. Бюджет як економічна категорія з'явився набагато піз-ніше, ніж такі поняття, як податки або доходи держави. Основ-ною причиною його появи була необхідність планування і конт-ролю за загальнодержавними доходами