Кожний з видатків бюджету має кількісну й якісну характеристи-ку. Кількісне визначення пов'язане з величиною виділених бюджет-них коштів. Якісна характеристика дає уявлення про економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків.

У видатках бюджету виявляється фінансова політика держави у сферах державного регулювання і стимулювання виробництва, фінансового забезпечення соціального захисту населення, розви-тку науково-технічного прогресу, міжнародної діяльності. Тому перелік витрат, їх склад і структура постійно змінюються залеж-но від конкретної економічної ситуації.

З метою забезпечення управління процесами розподілу і ви-користання бюджетних коштів видатки бюджету систематизують і групують за певними економічними ознаками залежно від галу-зевого й організаційного спрямування, від рівня державного управління. Наукова класифікація видатків бюджету здійснює-ться за такими ознаками:

а) роллю у відтворенні виробництва;

б) суспільним призначенням;

в) галузями економіки і соціальної сфери;

г) цільовим призначенням;

д) рівнями бюджетної системи.

За роллю у відтворенні виробництва видатки бюджету по-діляються на поточні і капітальні. Поточні видатки спрямовую-ться на забезпечення діяльності підприємств та установ вироб-ничої і соціальної інфраструктури суспільства, утримання органів управління, армійських підрозділів та ін. Це видатки державного і місцевих бюджетів на фінансування мережі під-приємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соці-ального захисту населення й інших заходів, що не належать до видатків розвитку. У складі поточних видатків окремо виділяю-ться видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі переліче-них вище об'єктів із зазначенням усіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Капітальні видатки характеризують фінансування розвитку суспільства. Видатки розвитку — це витрати державного і місце-вих бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної дія-льності, зокрема на фінансування капітальних вкладень виробни-чого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови економіки, субсидії та субвенції на інші потреби, пов`язані з розширеним відтворенням.

Відповідно до такого розподілу видатків можуть формуватися два окремі бюджети — поточний і бюджет розвитку. В Україні Бюджетним кодексом передбачено виділення видатків на поточні і капітальні цілі, але окремі бюджети відповідно до такого розпо-ділу не складаються.

Поділ видатків залежно від суспільного призначення характе-ризує фінансове забезпечення економічної, соціальної, оборонної та управлінської функцій держави. Відповідно до цього видатки бюджету спрямовуються на економічну діяльність, соціальний захист населення, в соціальну сферу, оборону, управління, між-народну діяльність, на обслуговування державного боргу.

Галузевий розподіл бюджетних коштів характеризує фінансу-вання галузей економіки (промисловості, сільського господарст-ва, будівництва, транспорту, зв'язку тощо), соціальної сфери (освіти, культури, охорони здоров'я) та інших видів діяльності. Змінюючи пропорції в розподілі бюджетних коштів між галузя-ми, держава впливає на структуру економічної та соціальної сфер, стимулює розвиток принципово нових галузей економіки і видів виробництва. У галузевій структурі бюджетних видат-ків може також здійснюватись групування видатків відповідно до цільових державних програм. Воно показує конкретних отримувачів бюджетних коштів, які є відповідальними за їх ефективне цільове використання. Таке адресне спрямування бюджетних коштів особливо важливе в умовах дефіциту фі-нансових ресурсів.

Цільове призначення бюджетних видатків відображає фінан-сування конкретних видів витрат: будівельні та монтажні роботи, обладнання, заробітна плата та ін. Така класифікація дає можли-вість здійснювати фінансовий контроль за цільовим використан-ням бюджетних коштів.

За рівнем бюджетної системи розрізняють видатки Держав-ного бюджету України і місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету витрачаються на цілі, визначені Законом про Держав-ний бюджет України, кошти місцевих бюджетів — на цілі і в ме-жах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами.

В основі розмежування видатків між бюджетами лежить ви-значення меж функціональних повноважень між окремими рів-нями державної влади й управління, цей розподіл може ґрунтуватися на принципах відомчої підпорядкованості та територіального роз-ташування. Принцип відомчої підпорядкованості означає, що суб'єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюдже-ту, який відповідає рівню органу управління цим суб'єктом. Принцип територіального розташування означає, що фінансуван-ня здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на те-риторії якої міститься суб'єкт фінансування. Нині основним є принцип відомчої підпорядкованості.

Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомо-гою якої здійснюються видатки бюджету. Воно включає забез-печення виробничої та соціальної інфраструктур, оборони та управління. За цієї форми бюджетні асигнування виділяються на підставі спеціального документа — кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджет-ного фінансування визначається на основі показників, які ха-рактеризують масштаби діяльності підприємства, та встанов-лених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат — основний елемент кошторисно-го фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення