Проблема покриття дефіциту бюджету з'явилася в 1991 р. По-чинаючи з цього року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватись, що було спричинено початком економіч-ної кризи. В умовах відсутності цивілізованих методів фінансу-вання дефіциту бюджету за рахунок випуску державних цінних паперів, перевищення видатків над доходами покривалося за ра-хунок емісійних кредитів Національного банку України. Наслід-ком цього стали величезні темпи інфляції. Тільки в 1994 р. фі-нансування дефіциту бюджету було частково здійснено за рахунок іноземних кредитів, а з 1995 р. — і за рахунок розміщен-ня державних цінних паперів (рис. 3). Найвищим дефіцит бю-джету був у 1992 р. — 13,8 % ВВП. Надалі бюджетна політика спрямовувалася на поступове зменшення дефіциту. Так, у 1999 р. дефіцит становив 1,5 % ВВП, в 2000 р. бюджет був зведений з профіцитом у розмірі 0,6 % ВВП, а в 2001 р. — з дефіцитом у розмірі 0,3 %, у 2002 р. — з профіцитом у розмірі 0,7 %.

Рис. 3. Джерела фінансування дефіциту зведеного бюджету України (1992 – 2002рр.)

Які можна зробити висновки щодо системи доходів бюджету України? Склад і структура доходів бюджету постійно змінюю-ться, що зумовлюється як постійними перетвореннями в подат-ковій системі України, так і намаганням держави вирішити фіс-кальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З цієї ж причини питома вага податкових доходів є не дуже високою. Фі-нансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінан-сового ринку України відбувалося за допомогою емісійних кре-дитів Національного банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів. Лише з 1995 р. на ринку з'явились державні цінні папери, що свідчить про поступове наближення до прийнятих у світі механізмів фінансування бюджетного дефіциту[12;15-20].

Таким чином, становлення і розвиток системи доходів бю-джету, яка б відповідала розвитку ринкових відносин, відбуває-ться досить повільно. Але все ж таки з кожним роком прогресив-них перетворень у бюджетній системі стає дедалі більше.

Склад і структура видатків українського бюджету.

Видатки бюджету обумовлюються насамперед їхнім суспіль-ним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відби-ває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію дер-жави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну — видатки на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу, оборонну — на оборону, упра-влінську — на утримання управлінських структур (органи дер-жавної влади й управління, судові структури і прокуратура, пра-воохоронні органи і служба безпеки, митна і податкова служби) та на міжнародну діяльність. Окремо в бюджеті виділяються ви-датки, пов'язані з системою державного кредиту, — на обслуго-вування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

Видатки бюджету на економічну діяльність в Україні охоп-люють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підпри-ємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на ви-робничу інфраструктуру — геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету відводи-ться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забез-печення економіки, основними формами якого є самофінансу-вання і кредитування.

Видатки бюджету на соціальний захист — це державні суб-сидії і допомоги окремим громадянам, які внаслідок об'єктивних, незалежних від них причин не можуть самостійно повною мірою забезпечити себе. Видатки на соціальну сферу структуруються за галузевими ознаками: на освіту, охорону здоров'я, духовне і фі-зичне виховання. Нині відповідно до прийнятої в Україні фінан-сової моделі бюджетні асигнування є головними у системі фінан-сового забезпечення соціальної сфери. Однак постійно розви-вається сфера платних послуг, яка засновується на самофінансу-ванні і кредитуванні, а також спонсорство і меценатство, розгля-даються напрями переходу до страхової медицини. Видатки на соціальне забезпечення пов'-язані із державним забезпеченням тих громадян, які не можуть утримувати себе самостійно, наприклад інваліди від народження, самотні особи похилого віку тощо.

Видатки бюджету на науку відбивають фінансування держав-них і міждержавних науково-технічних програм, фундаменталь-них досліджень. Нині бюджетні видатки на науку значно скоро-тились, однак альтернативні джерела фінансування (комерційна наукова діяльність, спеціальні фонди і відрахування) не набули належного поширення. Видатки бюджету на оборону охоплюють витрати на закупі-влю озброєнь і військової техніки та на утримання військових частин, а також до них належать витрати на наукові дослідження у цій сфері і на виплату пенсій військовослужбовцям. Видатки у сфері міжнародної діяльності — це сплата внесків до міжнародних організацій, членом яких є Україна, утримання дипломатичних представництв за кордоном, відрядження за кор-дон представників органів державної влади. Видатки на обслуговування державного боргу — це витрати на погашення заборгованості та виплату процентів за державни-ми позиками.

Структура видатків бюджету України наведена в таблиці (див. Додаток 3).

З наведених даних видно, що найбільшу питому вагу у зведе-ному бюджеті України займають соціальні видатки (на соціаль-ний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сфе-ру): у 1992 р. — 45,6 %, у 1993 р. — 57,6, у 1994 р. — 39,1, у 1995 р. — 49,6, у 1996 р. — 49,0, у 1997 р. – 49,6, у 1998 р. – 45,0, у 1999 р. — 49,6, у 2000 р. — 45,7, у 2001 р. — 49,6, у 2002 р. — 55,7 %.

Лише в 1994 р. видатки на економічну діяльність переважали 40.6%. У складі видатків Державного