Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, які відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі відповідних нормативів. Лімітна довідка видається Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань. Форму лімітної довідки затверджує Міністерство фінансів України.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування для бюджетних організацій є своєрідним лімітом видатків, які вони можуть здійснювати протягом бюджетного періоду для виконання основних функцій і в межах яких вони мають право брати на себе зобов'язання.

Бюджетні установи на підставі отриманої від вищої установи лімітної довідки, в якій встановлено бюджетні асигнування, уточнюють проекти кошторисів, складають плани асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів у встановлені терміни. При цьому дані про видатки, наведені бюджетними установами в проектах кошторисів і планах асигнувань, повинні відповідати встановленим для них лімітам бюджетних асигнувань.

Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати – у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Уточнені проекти кошторисів і планів асигнувань за необхідності розглядаються головним розпорядником у присутності керівників відповідних бюджетних установ. Установа, що розглядає проект кошторису та плани асигнувань, повинна:–

забезпечити суворе дотримання вимог чинного законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний бюджетний період;–

дотримуватися режиму економії, не допускаючи включення до кошторису асигнувань, не зумовлених потребою;–

забезпечити в проектах кошторисів і планів асигнувань додержання визначених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань і їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків протягом року;–

не допускати затвердження в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

Затверджені кошториси, плани асигнувань і штатні розписи бюджетних установ підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або головним бухгалтером. Ці документи затверджуються в двох примірниках, один з яких повертається бюджетній установі, а другий залишається в установі, що їх затвердила.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Затвердження кошторисів і планів .асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету.

До затвердження у встановленому порядку кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків є проекти кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів, засвідчені підписами керівника установи та головного бухгалтера.

Здійснення видатків установ і одержувачів без затверджених у встановленому порядку кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів припиняється через ЗО календарних днів після затвердження річного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів.

Внесення змін до кошторисів

Зміни до кошторису доходів і видатків та плану асигнувань можуть вноситися у таких випадках, коли:–

існує потреба у перерозподілі асигнувань розпорядника;–

прийнято нормативний акт про передачу повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому;–

прийнято рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;–

є необхідність збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок поточного бюджетного періоду, не використаних у попередньому бюджетному періоді порівняно з надходженнями, врахованими у бюджеті на відповідний рік;–

прийнято рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету в цілому на рік;–

внесено зміни до Закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет).

Зміни до кошторисів і планів асигнувань вносяться після внесення відповідних змін до річного розпису асигнувань бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та бюджетного розпису з урахуванням особливостей спеціального фонду.

Якщо вносяться зміни до кошторисів і планів асигнувань, обов'язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси та плани асигнувань. Форма довідки затверджується Міністерством фінансів України. Кошториси та плани асигнувань не підлягають повторному затвердженню. Зміни до штатних розписів вносяться в порядку, встановленому для їх затвердження.

Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки про внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником установи, що затвердив кошторис без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Зміни до бюджетного розпису вносяться після узагальнення розпорядником вищого рівня інформації про зміни кошторисних показників за спеціальним фондом розпорядників коштів нижчого рівня.

Зміни до кошторису за спеціальним фондом оформлюються довідкою про зміни до кошторису. До неї обов'язково надається зведення показників спеціального фонду кошторису з показниками уточненого кошторису за доходами та видатками спеціального фонду.

Зміни до планів використання бюджетних коштів вносяться одержувачами в порядку, встановленому для їх затвердження, за формою, що відповідає плану використання.

У деяких випадках допускається перерозподіл коштів з однієї статті видатків на іншу за розпорядженням розпорядника вищого рівня відповідно до запиту установи протягом року.

Що стосується видатків спеціального фонду бюджету, то бюджетні установи мають право використовувати протягом поточного року