До кошторису на централізовані заходи асигнування включаються тільки в тому випадку, якщо проведення таких заходів за рахунок коштів відповідного бюджету дозволено законодавством України.

Не зважаючи на види кошторисів, кожен з них підтверджує повноваження бюджетної установи на одержання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг фінансування з бюджету та напрями використання таких коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій. Останні визначаються на рік відповідно до бюджетних призначень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України" (далі – Закон про Державний бюджет) та рішенням місцевої ради.

Під бюджетним призначенням розуміють повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування. Тобто це право певного органу державної влади на розпорядження коштами бюджету у визначеній сумі в певному бюджетному періоді.

Обсяг бюджетних повноважень залежить від повноти наповнення бюджету відповідного рівня. Це означає, що розмір бюджетних асигнувань може змінюватися в міру виконання відповідного рівня бюджету. Отже, зміни розміру бюджету призведуть до необхідності зміни бюджетних повноважень. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються і розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту Державного бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Інші зміни розмірів і мети, а також обмежень бюджетних призначень у часі відбуваються лише за наявності в Законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачено багаторічні призначення.

Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності Законом України про Державний бюджет (на відповідний рік).

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Затвердження кошторису – це відносини з приводу розробки показників доходів і видатків, розгляду та затвердження кошторису.

Нормативним документом, що регулює питання складання та виконання кошторисів бюджетних установ, є Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ, який затверджується Постановою Кабінету Міністрів України. У даному Порядку передбачено послідовність дій при затвердженні кошторису. Так, процес затвердження кошторису – це сукупність відносин, що включають розробку кошторису безпосередньо в бюджетній установі, а також відносини між розпорядниками нижчого рівня та вищою установою щодо погодження і наступного затвердження кошторису. Цьому етапу передує попередня розробка кошторису безпосередньо в бюджетній установі, у процесі якої відбувається чітке планування кошторису доходів і видатків на підставі результатів економічних розрахунків. Здебільшого цим займаються працівники бухгалтерської служби, використовуючи показники звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів. При цьому враховуються потреби установи та норми видатків на її утримання.

Кошториси доходів і видатків складаються перед початком бюджетного періоду усіма установами на наступний бюджетний період, на який плануються видатки.

Складання кошторисів передбачає використання відповідних кодів бюджетної класифікації.

Бюджетна класифікація – це єдине систематизоване групування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності та організаційного устрою відповідно до законодавства України. Бюджетна класифікація передбачає присвоєння кодів усім доходам і видаткам бюджетних установ.

Бюджетна класифікація має такі складові:–

класифікація доходів бюджету;–

класифікація видатків бюджету (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення);–

класифікація фінансування бюджету;–

класифікація бюджетного боргу.

Наприклад, на реєстраційний рахунок установи, що фінансується з місцевого бюджету, надійшли кошти від вищої установи. У повідомленні про надходження коштів (виписці банку) зазначено: фінансування за КФК 0900, КЕКВ 1140 на суму 1000 грн. При цьому КФК 0900 (код функціональної класифікації) означає, що кошти будуть використані на видатки, пов'язані з освітою, КЕКВ 1140 (код економічної класифікації видатків) означає видатки на відрядження. Отже, закладу освіти надійшли кошти від головного розпорядника на оплату витрат на відрядження працівників.

Розглянемо ще один приклад. Надійшли кошти на рахунок міської ради від управління житлово-комунального господарства. У повідомленні про надходження коштів (виписці банку) зазначено: КФК 0600 "Житлово-комунальне господарство", код доходу 16010200 "Комунальний податок". Використовуючи бюджетну класифікацію, визначаємо, що управління житлово-комунального господарства сплатило комунальний податок до місцевого бюджету.

Бюджетна класифікація забезпечує чіткий поділ видатків" за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування на заробітну плату, виплати населенню тощо). Крім того, такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету й забезпечує єдиний підхід до планування та обліку видатків бюджетними установами.

Використовуючи коди, що передбачені бюджетною класифікацією, головний бухгалтер бюджетної установи контролює правильність надходження та витрачання коштів відповідно до кошторису доходів і видатків.

Кошториси доходів і видатків складаються та затверджуються із зазначенням коду органу державної влади, що виділяє кошти (КВК), коду програмної класифікації видатків (КПК) або тимчасової функціональної класифікації (для установ місцевих бюджетів) у розрізі КЕКВ (коди економічної класифікації видатків).

Бюджетна програма – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Повноваження на здійснення програм і заходів за рахунок коштів бюджету можуть надаватися підприємствам,