Виділення коштів для забезпечення виконання функцій держави у розрізі програм – тільки установам, які мають назву розпорядники бюджетних коштів. Ці юридичні особи утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету. За обсягом наданих прав розпорядники коштів поділяються на головних розпорядників і розпорядників коштів бюджету нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі її керівників, для яких затверджуються бюджетні призначення у відповідному бюджеті та які мають право витрачати кошти бюджету на утримання апарату бюджетної установи, яку вони очолюють, і на заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою. Крім того, головні розпорядники уповноважені розподіляти надані їм кошти з бюджету між розпорядниками коштів бюджету нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси та плани асигнувань.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Рівні головних розпорядників бюджетних коштів

Перелік головних розпорядників затверджується Законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Завдання, що постають перед головним розпорядником бюджетних коштів наведено на рис. 1.9.

Рис. 1.9. Завдання головного розпорядника бюджетних коштів

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня – це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.

Розпорядники коштів бюджету нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого і третього рівнів. Прикладами розпорядників коштів різних рівнів можуть бути: головний розпорядник 1-го рівня – Міністерство внутрішніх справ України; розпорядник нижчого – П-го рівня –Управління Міністерства внутрішніх справ (УМВС) України в Житомирській області; розпорядник нижчого – Ш-го рівня – Бердичівський міськрайвідділ внутрішніх справ УМВС України в Житомирській області.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями та здійснення контролю за виконанням процедур і вимог, встановлених Бюджетним кодексом України.

Структура кошторису доходів і видатків

Оскільки кошторис – це план доходів і видатків бюджетної установи, то сама форма документу складається з двох частин: доходної і видаткової. Крім того, кошторис враховує можливість фінансування установи за рахунок як загального, так і спеціального фондів бюджету відповідного рівня. Тобто доходна та видаткова частини кошторису поділяються на два розділи: за загальним і спеціальним фондом.

Форма кошторису доходів і видатків бюджетної установи єдина для всіх бюджетних установ і затверджується Міністерством фінансів України та наведена в Додатку 2.

Залежно від джерел утворення доходи поділяються на два види:–

доходи загального фонду бюджету;–

доходи спеціального фонду бюджету.

Загальний фонд – це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання. їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.

Спеціальний фонд – це надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються з таких груп надходжень: власні та інші кошти спеціального фонду бюджету (детальніше див. тему 7).

Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розробки проекту кошторису доходів і видатків бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначені після погодження проекту кошторису із розпорядником вищого рівня.

Формування доходної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. Для розрахунку надходжень необхідно оцінити можливість установи їх отримати, при цьому за основу цих розрахунків беруться такі показники:–

обсяг надання тих чи інших платних послуг;–

інші розрахункові показники (площі приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства; прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.

На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підстав яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету.

Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Порядок складання проектів кошторисів

Процес складання кошторисів бюджетними установами починається з того, що Міністерство Фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові ргани повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані є підставою для складання проектів кошторисів і формуються, виходячи з планових доходів державного та місцевих бюджетів на наступний рік. Для правильної і