четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмадрит, аметист, гесоніт, гросуляр, дамбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безко-лірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопласт, хромдіопсид, цитрин | У подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення нанесених збитків

3 | Дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин у сировині у необробленому та обробленому вигляді | У подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення нанесених збитків

4 | Ограноване дорогоцінне каміння, ювелірні і побутові вироби, вигото-влені з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння | У потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення нанесених збитків

5 | Алмазні інструменти і алмазні порошки з природних алмазів | У подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення нанесених збитків

6 | Музейні експонати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння | За оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та розміру відшкодування збитків, визначених у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення нанесених збитків

Утримані кошти в сумі фактичних витрат вартості встановлених недостач спрямовують на відшкодування збитків, зазнаних установою, а решту перераховують до Держбюджету України.

Відображення в обліку результатів інвентаризації. Виявлені під час інвентаризації лишки запасів підлягають оприбуткуванню і зарахуванню на баланс установи.

У регістрах бухгалтерського обліку суми лишків запасів (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів) відносяться на збільшення фінансування установи і відображаються проводкою: Дт 201 "Сировина і матеріали", 202 "Обладнання, конструкції і деталі до установки", 204 "Будівельні матеріали", 231 "Матеріали для учбових, наукових та інших цілей" - 236 "Тара", 238 "Запасні частини до машин і обладнання", 239 "Інші матеріали" Кт 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги".

Суми лишків малоцінних і швидкозношуваних предметів відносять на збільшення фонду в малоцінних і швидкозношуваних предметах і відображаються проводками: Дт 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі та в експлуатації" Кт811 "Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги"; Дт 811 "Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги" Кт 411 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами".

Недостачі запасів, виявлені в результаті інвентаризації, понад норми природних втрат, втрат від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо), списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому.

У документах, які установи подають для оформлення списання недостач понад встановлені норми й втрати від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито для попередження таких втрат.

Виявлені при інвентаризації недостачі запасів в межах встановлених норм, а також прийняті за рахунок установи відносяться на зменшення фінансування установи і в бухгалтерському обліку відображаються проводками: Дт 801 "Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи", 802 "Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи", 811 "Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги" 813 "Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду" Кт 201 "Сировина і матеріали", 202 "Обладнання, конструкції і деталі до установки", 204 "Будівельні матеріали", 231 "Матеріали для учбових, наукових та інших цілей" - 236 "Тара", 238 "Запасні частини до машин і обладнання", 239 "Інші матеріали" - на суму недостачі виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування; Дт 411 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами" Кт 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації" - на суму недостачі МШП.

У випадку, якщо під час проведення інвентаризації встановлено, що недостача або псування запасів виникла з вини матеріально відповідальної особи, тоді остання повинна відшкодувати завдані збитки.

Для відображення розрахунків по недостачах і розкраданню грошових коштів і матеріальних цінностей, сум збитків від зниження (псування) матеріальних цінностей, віднесеної на винних осіб, Планом рахунків передбачено субрахунок 363 "Розрахунки за відшкодуванням завданого збитку". За дебетом субрахунку 363 "Розрахунки за відшкодуванням завданого збитку" відображаються суми недостач і втрат від знищення

(псування), що підлягають відшкодуванню винною особою, а по кредиту суми, що надійшли від винної особи на відшкодування завданого збитку.

Аналітичний облік за субрахунком 363 "Розрахунки за відшкодуванням завданого збитку" ведеться в картках ф. № 292-а (книзі за ф. № 292) щодо кожної винної особи із зазначенням прізвища, імені та по батькові, посади, дати виникнення заборгованості і суми недостачі.

Інформація про результати проведеної інвентаризації бюджетною установою відображається в таких формах річної та квартальної звітності:

ф. № 1 "Баланс" у довідці до рахунку 70 "Доходи загального фонду" (в рядку - вартість оприбуткованих надлишків, в рядку - недостачі, списані за рахунок установи);

ф. № 7 д/м "Звіт про заборгованість бюджетних установ";

ф. № 15 "Звіт про недостачі та розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей у бюджетних установах";

ф. № 6 "Звіт про рух матеріальних цінностей";

пояснювальній записці до річного звіту.

При визначенні розміру збитків, що відшкодовуються винною особою, необхідно керуватися Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей, але не