за 1 квартал 1999 року спрямовано 2797,9 млн грн., що складає 21,9% розрахункового обсягу річних призначень, врахованих при формуванні показників Державного бюджету на 1999 р. Найнижчий рівень виконання видаткової частини в місцевих бюджетах за даний період по Миколаївській області — 13,0% розрахункового обсягу річних призначень, Тернопільської — 15,3; Волинської — 15,3; Херсонської — 15,7; Сумський — 16,5; Кіровоградської — 16,9%. Найвищий — по м. Києву — 36,9%; Харківської області — 35,0; Одеської — 27,8; Київської—26,8%.
Варто підкреслити, що першочергові витрати бюджетів адміністративно-територіальних одиниць за січень — березень 1999 року профінансовані нижче середнього рівня загального виконання цих бюджетів. Так, витрати на охорону здоров'я профінансовані на 20,6% розрахункового річного обсягу призначень, утворення — на 21,4%, на фінансування соціального захисту і соціального забезпечення — на 18,2%, з них на допомогу родинам з дітьми — лише на 13,2%. У той же час витрати на зміст виконавчої влади профінансовані на 87,1 % розрахункового річного обсягу призначень, правоохоронної діяльності — на 42,0; житлового господарства — на 89,5; комунального господарства — на 51,8%.
Дефіцит Державного бюджету за 1 квартал 1999 року складає 178,3 млн грн., чи 0,7% валового внутрішнього продукту.
За рахунок Державного бюджету України за січень — березень 1999 року зроблено витрат на 3958,2 млн грн., що складає 74,0% від плану на 1 квартал 1999 року, чи 15,7% від обсягу на рік.
На фінансування соціального захисту і соціального забезпечення спрямовано 309,7 млн грн., чи 71,6% від плану на 1 квартал 1999 року, соціально-культурних закладів, установ і заходів — 185,0 млн грн., чи 38,9%, фундаментальних досліджень і сприяння науково-технічному прогресу — 32,1 млн грн., чи 29,6%, державне керування — 160,7 млн грн., чи 63,7%, заходу, зв'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи,— 232,3 млн грн., чи 85,1%, дотації республіканському бюджету Автономній Республіці Крим, обласним і міському (м. Севастополя) бюджетам — 344,8 млн грн., чи 118,1 % від плану на 1 квартал 1999 року.
Як видно з вищевикладеного, основною причиною бюджетних проблем є систематичне невиконання дохідної частини бюджету. У результаті держава виявляється не в змозі виконувати узяті на себе зобов'язання.
Реальність доходів бюджету залежить багато в чому від правильності прогнозування соціально-економічних процесів на майбутній бюджетний рік. Прорахунки цього прогнозування є однієї з основних причин, що породжують проблеми бюджетного планування.
Однак слід зазначити, що навіть максимально правильне планування доходів бюджету не явля-ється достатньою умовою виконання дохідної і видаткової частини бюджету через негативну практику внесення, що має місце, змін у чинне законодавство по податково-бюджетних питаннях 1999 бюджетного року після прийняття Закону України про Державний бюджет на даний рік. Так, цього року через прийняття трьох законів бюджет недоодержить близько 2 млрд грн.
Необхідно підкреслити, що незадовільний стан виконання бюджету негативно впливає на економічні процеси в цілому. Невиконання бюджетних зобов'язань приводить до виникнення нових неплатежів, підриваючи тим самим основи ринкового механізму.
Бюджетна політика, спрямована на постійне скорочення витрат, без цілеспрямованих дій по збільшенню дохідної частини бюджету може привести до розвалу економіки держави.
Вирішити задачу збільшення доходів держави не можна лише шляхом адміністративного тиску, не створивши при цьому для підприємств ефективних економічних стимулів для сплати податків. Варто скоротити податкові пільги, однак це скорочення не повинне бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості для суспільства того чи іншого виду діяльності.
Велика кількість податкових пільг для одних підприємств означає високі податкові ставки для інших, що змушує останніх ховати свої доходи з метою збереження конкурентноздатності.
При зменшенні податкових пільг з'явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства.
Література
Макроекономічні показники за 1-ше півріччя 2000 р.// Фінанси України. — 2000. - № 10. - С. 75.
Видатки державного бюджету України// Фінанси України. — 2000, - № . - С. 76.
До проблеми виконання державного бюджету України// Бізнес-інформ. — 1999. - № 9-10. - С. 45.
Азаров В., Турчанко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.
Богиня Д., Волинський Г. До питання щодо різних варіантів рин-кових реформ // Екон. України. — 1994. - № 3. — С. 29—34.
Браунинг П. Современные экономические теории. — М.: Эконо-мика, 1986. — 160 с.
Деркач М. Формування фінансової бази регіонів // Екон України. - 1995. - № 1. - С. 12-21.
Епифанов А. О. Механизм регулирования комплексного социально-экономичсского развития обласного региона в условиях перехода к рынку. — Харьков: Основа, 1993. — 76 с.
Іванух Р., Крижановський Б. Економічні реформи і розвиток продуктивних сил України // Екон. України. — 1994. — № 3. — С. 35— 44.
Мкконнеа К. Р., Брю С. Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. — К.: Хагард-Демос, 1993. — 785 с.
Мінстат про випуск цінних паперів в Україні // Фінанс. Україна. — 1995. - № 43. - С. 41.
Покритая А., Зверям» М. Сучасна криза і практика реформ // Екон. України. - 1994. - № 7. - С. 14-25.
Федосов В. М; Огородник С. Я; Сутормина В. И. Государствен-ные финансы. — К.: Либідь, 1991. — 276 с.
Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. — М.: Финансы и ста-тистика, 1984. - Т. 1. - 511 с.
Финансово-кредитным словарь: В 3-х т. — М.: Финансы н ста-тистика, 1986. - Т. 2. — 511 с.
Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. — М.: Финансы