До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

—змінні загально виробничі; постійні розподілені загальновиробничі витрати. Методика розрахунків за окремими елементами кошторису витрат наступна.

Витрати, що входять до кошторису виробництва, класифіку-ються за економічними елементами:

Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції; ви-роби, що їх потрібно закупити для укомплектування продукції; покупні напівфабрикати; виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції; допоміжні матеріали, які використовуються в тех-нологічному процесі, або потрібні для його обслуговування (ремонту і експлуатації устаткування та ін.), на госпо-дарські та управлінські потреби (утримання будівель, канцелярські товари тощо); паливо та енергію зі сторони (електроенергію, тепло, тощо). До складу елемента "Матеріальні витрати" включається вартість витрачених матеріалів (крім продукту власного виробництва):

сировини й основних матеріалів;

купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

палива й енергії;

будівельних матеріалів;

запасних частин;

тари і тарних матеріалів;

допоміжних та інших матеріалів.

Із витрат на матеріальні ресурси, що входять до кошторису, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що виникли у процесі виробництва продукції (робіт, послуг). Вони втрачають повністю або частково свої споживчі властивості початкового ресурсу й у зв'язку з цим викори-стовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використовуються за прямим призначенням. До зворотних відходів не належать: залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг).

Витрати на сировину, матеріали, куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію розраховуються на основі даних про об'єми виготовлення окремих виробів і технологічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт, що виготовлені в плановому році з врахуванням передбачених змін у використанні техніки, технологий організації виробництва.

На основі натуральних норм витрат і цін на матеріальні ресурси визначаються норми витрат у вартісному виразі.

Витрати на власне виробництво енергоресурсів включаються в кошторис за окремими елементами: пошук і використання природної сировини (відраху-вання на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі в вироблених ка-р'єрах, плату за деревину та ін.).

Як уже було сказано, витрати на матеріали обчислюються на підставі нау-ково обґрунтованих норм їхнього витрачання та цін з урахуванням транспорт-но-заготівельних витрат, які не є складовими інших елементів кошторису (пла-та за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні заготівель-ним організаціям та ін.). При розрахунку кошторису на матеріальні витрати від їх вартості віднімають вартість відходів за ціною використання чи продажу.

Заробітна плата включає всі форми оплати праці штатного та позаштатного виробничого персоналу з нарахуваннями, крім праців-ників, що фінансуються з прибутку підприємства. Сюди входить персонал основного виробництва продукції, обслуговуючий і допоміжний персонал, служба управління.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" входять:

виплати заробітної плати за окладами й тарифами;

премії та заохочення;

компенсаційні виплати;

оплата відпусток;

оплата іншого невідпрацьованого часу;

інші витрати на оплату праці робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосе-редньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

У кошторис собівартості не включаються виплати працівникам, що фінансуються з прибутку або інших джерел спеціального призначення.

Основна і додаткова заробітна плата визначається виходячи з планових об'ємів виробництва, встановленої трудоємкості, відрядних розцінок та тарифних ставок, окладів і планової чисельності. Додаткова заробітна плата планується в розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю, колективними договорами та іншими нормативними документами.

Відрахування на соціальні заходи містять:

відрахування на обов'язкове соціальне страхування;

відрахування на пенсійне забезпечення;

відрахування на індивідуальні страхування персоналу підприємства;

обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

Відрахування на інші соціальні заходи.

Величина відрахування визначається законом, який приймається парламентом, або за його дорученням урядом держави. Відра-хування обчислюються в установлених нормах від витрат на оплату праці не-залежно від джерел її фінансування.

Амортизація основних фондів. Відповідно до балансової вартості встановлюються нормативи амортизаційних відрахувань на повне відтворення основ-них фондів. Нормативи відрахувань встановлюються окремо на кожний вид ак-тивної і пасивної частини основних фондів. Амортизація нематеріальних акти-вів здійснюється за рівномірно-лінійним методом, виходячи з терміну функ-ціонування цих активів у межах до 10 років.

До складу елемента "Амортизація" входить:

сума нарахованої амортизації:

основних ресурсів;

нематеріальних активів;.

інших необоротних матеріальних активів (спеціальні інструменти та пристосування, тимчасові споруди та природні ресурси, інвентарна тара).

До складу елемента «інші витрати», пов’язані з основною діяльністю, включаючи витрати, що не ввійшли до складу перелічених вище елементів, зокрема:

1.витрати на дослідження та розроблення відповідно до Поло-ження (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

2.собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бух-галтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що є еквівалентом, вираженим у гро-шовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

3.собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

4.сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

5.втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни кур-су валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, пов'язаними з операційною діяльністю підприємства);

6.втрати від знецінення запасів;

7.нестачі та втрати від псування цінностей;

8.визнані штрафи, пеня, неустойка;

9.витрати на утримання об'єктів соціально-культурного