Рис. 1.9. План рахунків.

Перший стовпець плану містить код рахунка. В плані рахунків задано три знаки для визначення класу рахунка, три знаки для визначення синте-тичного рахунка і два знаки для субрахунка. Кожний рахунок має пікто-граму у вигляді літери "Т", жовтий колір якої є ознакою ведення обліку на цьому рахунку у розрізі субрахунків. У разі спроби задати в проведеннях операцій такий рахунок буде видано відповідне повідомлення, і сформу-вати таке проведення не вдається. Позначка піктограми червоною галоч-кою означає, що властивості цього рахунка (субрахунка) можна редагувати тільки в режимі конфігурування. Зазначимо, що в типовій конфігурації піктограми всіх рахунків і субрахунків виділені подібним способом.

Наступний стовпець - назва рахунка. На практиці можна відредагувати для рахунків, позначених червоною галочкою, значення тільки цього стовпця.

Далі розміщені чотири стовпці з дивними назвами В., К., 3. і А., що містять кодові скорочення: В. - валютний облік, К. - кількісний облік, 3. -ознака позабалансовості, А. - тип сальдо. Наявність знака "+" біля певного рахунка у стовпці В. (К.) означає, що за рахунком ведуть валютний (кіль-кісний - коли, крім суми операції, враховують її кількісні параметри) облік. Наявність "+" у стовпці 3. визначає рахунок як позабалансовий. Стовпець А. відображає тип рахунка. Як відомо, рахунки бувають активні (А), пасивні (П) та активно-пасивні (АП).

На деяких рахунках ведуть аналітичний облік. Наприклад, для обліку заборгованості бухгалтера цікавить не тільки загальна сума заборгованос-ті,-а й сума заборгованості щодо кожного контрагента; для обліку товару на складі важлива не тільки загальна сума товарних запасів, а й залишок кожного конкретного товару. Типова конфігурація програми 1С:Бухгалте-рия дає змогу вести аналітичний облік на рахунку у розрізі декількох субконто (до трьох) і в стовпцях Субконто 1, Субконто 2, Субконто 3 відображено назви субконто, за яки-ми ведуть аналітичний облік. Зазначимо, що слово субконто означає не що інше, як елемент аналітичного обліку, наприклад, товар.

Детально аналізувати роботу з планом рахунків не будемо з двох при-чин: по-перше, редагувати чи доповнювати план рахунків бухгалтер на-вряд чи буде (про це йшлося вище); по-друге, дії з планом рахунків такі ж. як і з будь-яким довідником (навіть така ж панель інструментів). Додамо лише, що надрукувати план рахунків можна за допомогою кнопки Печать/ Друкувати.

Перш ніж користуватися програмою 1С:Бухгалтерия для вико-нання бухгалтерських операцій (уведення документів, виконання проведень тощо), перегляньте і налаштуйте для вашого підпри-ємства список констант та елементи довідників, які стосують-ся вашого підприємства.

Налаштування програми для підприємства. Керування опе-ративними і бухгалтерськими підсумками. Журнал проведень

1С:Бухгалтерію потрібно налаштувати для конкретного підприємства. Зробити це можна, послідовно переглянувши список усіх констант і всі довідники та ввівши, де потрібно, дані вашого підприємства.

Потрібно ще ретельно пе-реглянути і відредагувати довідник Налоги и отчисления/Податки і від-рахування, незважаючи на те, що в типовій конфігурації він має конкретні набори значень. Кожному елементу довідника відповідає унікальний текс-товий код і набір реквізитів.

Порада. Не змінюйте назви параметрів, а також текстові коди елементів довідників. Їх використано в алгоритмах типової конфі-гурації, і модифікація призведе до некоректних обчислень сум тих чи інших податків або відрахувань.

Для кожного податку його ставка в частках одиниці

Журнал проведень

Термін проведення відомий кожному бухгалтеру. Загалом, у бухгал-терському обліку все зводиться саме до виконання бухгалтерських про-ведень. Усі проведення, які формує програма 1С:Бухгалтерия, зібрані в журналі проведень. Цей журнал можна викликати за допомогою однойменної команди, що є одночасно в двох пунктах головного меню -Операции/Операції і Журналы/Журнали, а також застосувавши відпо-відну кнопку панелі інструментів.

У версії 7.7 програми 1С:Бухгалтерия бухгалтер ніколи не працює безпосередньо з окремими проведеннями. Для того, щоб виконати окреме проведення, він має справу з операцією (операції розглянемо далі). Однак журнал проведень поки що є обов'язковою частиною програми. Нагада-ємо, що всі бухгалтерські проведення, які виконує програма, відображені в цьому журналі; кожне з них прив'язане або до якоїсь операції, або до якогось документа.

Вірогідно, журнал проведень зручніше було б використовувати з увімк-неним розподілом за номерами журналів (однак цю можливість практично не застосовують). Закладки дають змогу вибирати конкретний журнал, де відображені проведення з конкретної ділянки бухгалтерського обліку. Наприклад, закладка БК від-повідає проведенням, що стосуються банку і каси.

Кожне проведення в журналі має такі реквізити:

Деякі з реквізитів проведень можуть бути незаповнені (не обов'язково для кожного рахунка вести аналітичний облік на трьох рівнях субконто, кількісний та валютний облік).

Звернемо увагу на піктограми, якими позначено всі проведення, оскіль-ки вони теж дають

певну інформацію. Піктограма позначає проведення, сформоване під час уведення операції,

а піктограма - проведення, згенероване проведеним документом. Позначка v на піктограмі виділяє проведений документ.

Зовнішній вигляд вікна журналу проведень подібний до вікна довідни-ка: така ж панель інструментів, такий же список елементів. Навіть частина кнопок панелі інструментів має такі ж піктограми, а отже, і таке ж при-значення, як і в довідниках. Головна відмінність полягає в тому, що кож-ний елемент довідника займає лише один рядок, а кожне проведення -три.

Розглянемо призначення деяких кнопок панелі інструментів. Зазначи-мо, що ті ж дії можна виконати за допомогою команд пункту Действия/Дії головного меню та контекстного