законодавці розглядали подання інформації передусім виходячи із потреб кредиторів, при цьому за основу було взято лише консервативний балансовий звіт.

На початку 70-х років XX ст.. вимоги про ширше бухгалтерське регулювання почали поступати від різних кіл, включаючи профспілки, робітничі комітети, фінансових аналітиків, бухгалтерів і вчених. У 1973 р. законодавці встановили, що робітничі комітети мають таке саме право на отримання інформації, як і акціонери. В результаті було прийнято такі законодавчі акти:

«Закон про бухгалтерську справу» від 1975р., яким встановлювались критерії для бухгалтерських звітів компаній і покарання за їх невиконання;

Королівський указ 1976р., яким визначалися необхідність подання інформації та правила оцінки вартості;

Королівський указ 1978р., за яким було встановлено форму бухгалтерських звітів і порядок їх подання;

Королівський указ 1983р., який узгоджував бельгійське бухгалтерське законодавство з вимогами директив ЄЕС;

Королівський указ 1990 р. про правила складання консолідованих бухгалтерських звітів відповідно до вимог директив ЄЕС.

3. Бухгалтерські професії в Бельгії

У Бельгії діють дві професійні організації:

1. Інститут професійних аудиторів, створений у 1953р., який об’єднує 700 членів.

2. Інститут професійних бухгалтерів, що надає послуги з ведення бухгалтерських документів, підготовки річних бухгалтерських звітів і податкових консультацій та вирішує фінансові питання. Він створений у 1985р. і замінив попередню Національну колегію експертів-бухгалтерів Бельгії.

Професії бухгалтера й аудитора повністю розділена, хоча мають схожі схеми підготовки студентів. Однак студенти одразу повинні визначити, чим будуть займатися в майбутньому, тому що потім змінити професію важко. Як правило, в Бельгії бухгалтерська фірма має працівників – членів обох професійних організацій, але для дотримання суворих правил про незалежність аудиторського контролю бухгалтерські й аудиторські підрозділи фірми мають бути розділені на окремі компанії, кожна з яких має власну назву.

Щоб стати членом Інституту професійних аудиторів, необхідно виконати кілька таких умов:

скласти іспит зі знання документів, прийнятих згідно з директивами ЄС, і вимог, що висувається до професії аудитора. Випускники деяких навчальних закладів звільняються від складання цього іспиту або складають його не з усіх вказаних документів;

пройти 3-річний курс практичної підготовки під керівництвом кваліфікованого аудитора. За цей час вивчають окремі навчальні предмети і складаються іспити з них;

пройти курс практичної підготовки, який завершується підсумковим усним або письмовим іспитом;

кандидати, які успішно виконали перші три умови, повинні мати громадянство Бельгії, вік від 25 до 65 років і не повинні бути позбавлені громадянських чи політичних прав. Вони зобов’язані дати клятву перед органом адміністративної юстиції Торгової палати країни.

4. Проведення аудиту в Бельгії

Закон про аудит 1985р. відповідає нинішнім вимогам ЄС про аудиторську діяльність і кваліфікацію аудитора.

Аудит є обов’язковим тільки для великих підприємств; у цьому випадку аудитори повинні бути членами Інституту професійних аудиторів. Для кожного підприємства, чисельність працівників якого перевищує 100 осіб, аудиторський фінансовий звіт має бути поданий також у робітничий комітет цього підприємства. На практиці всі члени такого комітету мають право вето на призначення аудитора. Коли щодо спеціаліста не буде досягнуто згоди, то остаточне рішення залишається за торговельним судом.

Звіт аудитора має включати відповіді на такі запитання:

як проводився аудит, чи надавало керівництво компанії всю інформацію, що вимагалася з необхідними поясненнями;

чи відповідають облікові документи й опубліковані бухгалтерські звіти вимогам законодавства;

чи відображають бухгалтерські документи істинний стан справ у компанії;

чи на законних підставах вказано розміри дивідендів;

чи знає аудитор про певні незаконні операції або прийняті рішення.

Бельгійський закон передбачає детальні вимоги для форми балансового звіту, звіту про прибутки і коментарів до бухгалтерських звітних документів. Невеликі та середні компанії мають право подавати скорочення варіанти цих документів.

До великих компаній належать ті, показники яких перевищують два з трьох значень:

річний обсяг продажу – 3,6 млн. євро;

загальні активи – 1,7 млн. євро;

кількість працівників – 50 осіб.

Як і в інших країнах ЄС, у Бельгії скорочені варіанти бухгалтерських звітів мають структуру, схожу з документами, що подаються великими компаніями, однак з меншою деталізацією. Звіти мають включати попередні показники за статтями, а коли відбулися зміни в класифікації чи використанні бухгалтерських підходів, то в коментарях до бухгалтерських звітних документів необхідно подати відповідні пояснення, що дасть змогу порівняти два послідовних періоди.

Бельгійське бухгалтерське законодавство передбачає обов’язково подавати детальну додаткову інформацію в коментарях до звітних документів.

5. Консолідація бухгалтерських звітних документів в Бельгії

Уперше вимога про подання консолідованих бухгалтерських документів датована 1977р. Вона діяла лише щодо зареєстрованих на фондових біржах компаній, а також тих, капітал перевищує 500 млн. франків. Нині консолідовані бухгалтерські звіти подаються відповідно до Королівського указу 1990р., який застосовується до звітних періодів, що почалися після 31 грудня 1991р.

Консолідація здійснюється на певних умовах:

дочірні підприємства консолідуються за напрямками діяльності;

спільні підприємства обліковується за пропорційною консолідацією;

асоційовані компанії обліковується за капіталом.

Останній підхід застосовується також до деяких дочірніх підприємств. Це відбувається за таких обставин:

там, де виникає сумнів стосовно того, що принцип продовження функціонування збережеться у майбутньому;

наявні акції мають бути продані;

діяльність дочірнього підприємства настільки відрізняється від усіх компаній, які входять у певну групу, що консолідація призводить до спотворення принципу істинного відображення інформації;

якщо за дочірніми підприємствами немає суворого контролю.

Бельгійське законодавство з бухгалтерського обліку та звітності повністю відповідає французькій моделі. Від інших європейських країн його відрізняють дві особливості:

значний вплив на бухгалтерську справу працівників та їх представників;

тісний зв'язок між податковим і бухгалтерським законодавством.

Висновок

Проаналізувавши дану тему, можна зробити висновок, що для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і