Підставимо в цю формулу дані з нашого прикладу:

Аморт-ні 20 000 — 2 000 4176

відрахування 4,3101

Розрахунок відрахувань в амортизаційний фонд приведен в табл. 7

Таблиця 7

Розрахунок амортизаційних відрахувань в умовах створення амортизаційного фонду

Рік | Відрахува-ння в аморт. фонд | Процент на залишок фонду ( 5% ) | Загальне збільшення аморт. фонду | Залишок аморт. фонду | Витрати на амор-ію | Накопи-чений знос | Баланс. вар-ть

0—————— | 20000

1 | 4176 | 0 | 4176 | 4176 | 4176 | 4176 | 15824

2 | 4176 | 209 | 4385 | 8561 | 4385 | 8561 | 11439

3 | 4176 | 428 | 4604 | 13165 | 4604 | 13165 | 6835

4 | 4176 | 659 | 4835 | 18000 | 4835 | 18000 | 2000

Метод ануітету. При даному методі сума річних амортизацій-них відрахувань розраховується по формулі:

Аморт. відрах-ня = ( собів-ть об’єкта – теперешня оцінка очікуваної ліквід. вар-ті )/ теперешня вар-ть одиниці ануітету

Підставив дані попереднього прикладу з використанням таблиці теперешньої вартості, отримаємо:

Аморт. відрах-ня = ( 20000 – ( 2000*0,8227))/3,546 = 5176 грн.

Розрахунок амортизації при використанні методу амортизації приведено в табл. 8

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації відбувається на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру ( кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу тіа ін ).

Таблиця 8

Розрахунок амортизації методом ануітету

Рік | Витрати на амортизацію | Дохід від процентів ( 5% балансової вартості ) | Нарахована амортизація | Накопиче-ний знос | Балансова вартість

0———— | 20 000

1 | 5176 | 1 000 | 4 176 | 4 176 | 15 824

2 | 5176 | 791 | 4 385 | 8 561 | 11 439

3 | 5176 | 572 | 4 604 | 13 165 | 6 835

4 | 5176 | 342 | 4 834 | 17 999 | 2 001

Норма амортизації розраховується на одиницю діядьності ( виробництва, послуг ) по формулі:

Норма (собівар-ть об’єкта–ліквідаційна варт-ть)

амор-ії розрахунковий обсяг діяльності ( виробництва )

Припустимо, що у нашому прикладі станок був придбаний для виготовлення 90 000 од. продукції. Тоді норма амортизації на оди-ницю продукції становитиме:

( 20 000 – 2 000 )/90 000 = 0.2 грн./од.

На протязі строку експлуатації фактично виготовлено, од.:

1-й рік – 30 000; 2-й рік – 25 000; 3-й – рік – 15 000; 4-й – 20 000. Виходячи з цього розрахуємо амортизаційні відрахування ( табл. 9)

Таблиця 9

Розрахунок амортизації методом суми одиниць продукції

Рік | Розрахунок | амортизаційні відрахування | Накопичена аморт-ія ( знос ) | Балансова вартість

0——— | 20 000

1 | 0,2*30 000 | 6 000 | 6 000 | 14 000

2 | 0,2*25 000 | 5 000 | 11 000 | 9 000

3 | 0,2*15 000 | 3 000 | 14 000 | 6 000

4 | 0,2*20 000 | 4 000 | 18 000 | 2 000

Всього | 18 000

Основним недоліком цього методу являється те, що в ряді випадків важко визначити виробітку окремих об’єктів основних засобів. У зв’язку з цим його використання доцільне тільки у тому випадку, коли можна заздалегідь визначити сумарний виробіток об’єкта.

Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці бізнес-плану діяльності підприємства протягом амортизаційного пері-оду та повинен враховувати такі фактори:

- темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;

- темпи зростання поточних витрат;

- зміни в податковій політиці держави або податковому статуті підприємства;

- необхідність та час виконання фінансових зобов'язань, джере-лом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку;

- прогнозований період експлуатації об'єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об'єкта амортизації;

- потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Обгрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливих передбачає проведення такої роботи:

1. Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань по роках амортизаційного періоду.

2. Розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпо-рядженні підприємства по роках амортизаційного періоду.

3. Розрахунок грошового потоку підприємства по роках аморти-заційного періоду, який визначається як сума амортизаційних відра-хувань та чистого прибутку підприємства.

4. Визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.

Критерієм вибору є максимальне значення теперішньої вартості грошового потоку, тобто виконання вимоги:

чПn + АМn

( 1+ q )

де чПn - чистий прибуток n-го періоду;

АМn - амортизаційні відрахування n-го періоду;

q - дисконт;

k - тривалість амортизаційного періоду.

Наведена методика має використовуватися при оцінці доцільності застосування прискореної амортизації основних фондів в межах, що передбачені діючим законодавством.

4. Практичні проблеми управління відтворенням основних фондів на підприємстві.

Державна амортизаційна політика є важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємств за умов ринкової економіки. Вироблення обгрунтованої амортизаційної політики дозволяє стимулювати зростання інвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату. В Україні з 1 липня 1997 р. відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. відбулися істотні зміни в нормах і порядку нарахування амортизації основних засобів для комерційних підприємств, установ та організацій. Однак і ця система амортизації має надто багато недоліків. Ось перелік найістотніших з них:

- підприємствам, за наявності серед них великої кількості збиткових, нав'язали тільки прискорену аморгизацію, хоч вона дає переваги лише рентабельним підприємствам. При цьому не було дано визначення прискореної амортизації;

- не було визначено галузі застосування і мета фіскальної та економічної амортизації,