в тих випадках, коли платежі відносяться до взаєморозрахунків з покупцями і постачальниками Для зручного заповнення інформації про платежі ,пов’язані із взаєморозрахунками, можна використовувати кнопку” Відбір по замовленню”. При натисканні на дану кнопку відкривається спеціальний журнал» відбір замовлень по контрагенту”. Цей журнал надає деякі можливості. По-перше, для кожного замовлення відображається його поточне сальдо взаєморозрахунків, що може бути виведене або безпосередньо в списку, або окремо в інформаційному рядку, в залежності від обраного режиму в реквізиті “Спосіб відображення”, по-друге, в цьому журналі можна виконати добір по конкретному клієнті, тобто зробити так, щоб відображалися тільки замовлення цього клієнта. Подвійний натиск миші на рядку із замовленням призведе до додавання у виписку нового рядка,
ввести суму з ПДВ і ПДВ платежу;
встановити в реквізиті “ Д/Р” ознаку належності операції зазначено і в рядку, до валових доходів, або до валових витрат. Якщо в цьому реквізиті вказати “0”, то це буде означати, що операція не відноситься ні до валових доходів, ні до валових витрат,
вибрати об'єкт аналітики по валових доходах (валових витратах),
ввести інформацію про дану операцію, що буде виведена як текстовий коментар у сформованих по поточному рядку проведень.
Частину інформації щодо платежів підприємства можна внести в документ “Банківська виписка” автоматично, використовуючи інформацію з виписаних платіжних доручень, для чого призначена кнопка “Заповнити по платежах”. При цьому можна здійснити добір платіжних доручень, виписаних тією ж датою, що й банківська виписка, або виписаних протягом довільного періоду. Кнопка “?” призначена для розрахунку підсумкової суми надходження і витрачання коштів по виписці. Набір сформованих документом проведень залежить від виду оформлених ним платежів і позиціювання його в ланцюжку взаєморозрахунків підприємства з покупцями (постачальниками).Якщо заповненою випискою оформлюється зарахування коштів від покупця, в результаті якого у підприємства виникає податкове зобов’язання, то при її проведенні буде сформований документ “Податкова накладна”.
Облік операцій з іноземною валютою.
Для розрахунків в іноземній валюті при здійсненні операцій, визначених законодавством України про валютне регулювання, підприємство в банку відкриває поточні рахунки в іноземній валюті. Облік іноземної валюти на рахунках в установах банків підприємствами ведеться на наступних субрахунках рахунку 31 “Рахунки в банках”: 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” в розрізі субконто “Наші грошові рахунки”, що має тип довідника “Рахунки нашої фірми” .Всі операції по валютному рахунку реєструються на підставі банківських виписок, в яких зазначається валютна сума (вхідне сальдо на початок дня, суми по операціях, сальдо на кінець дня), і докладених до них виправдовуючих документів. Для фіксації операцій по валютних рахунках у національній валюті здійснюється перерахування іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на дату виписки розрахунково-платіжних документів. Перерахування вартості майна і зобов'язань підприємства, вираженої в іноземній валюті здійснюється в день здійснення операції з іноземною валютою, а також на дату складання бухгалтерської звітності. Курсові різниці по операціях в іноземній валюті в бухгалтерському обліку визначаються як різниця між оцінкою валютних активів і пасивів на дату складання бухгалтерського звіту за попередній звітний період і на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження, сплати коштів), чи на дату складання бухгалтерського звіту за звітний період за курсом НБУ.В податковому обліку курсова різниця визначається в результаті перерахування балансової вартості іноземної валюти на останній день звітного періоду балансової вартості валюти і включається відповідно до валового доходу чи до валових витрат підприємства-платника податку. Облік балансової вартості валюти в податковому обліку на активних валютних рахунках, тобто рахунках обліку наявності і руху валютних коштів, ведеться в типовій конфігурації на позабалансовому рахунку ВЛ “Балансова вартість валюти (податковий облік)”у розрізі субконто “Наші грошові кошти”. Це означає, що при проведенні всіх документів, що оформляють рух наявних чи безготівкових коштів підприємства в іноземній валюті, додатково до стандартних проведень в бухгалтерському обліку формується проведення по дебету (кредиту) рахунку ВЛ на суму балансової вартості, що надійшла (списана іноземної валюти).Для відображення в обліку зарахування чи списання коштів по валютному рахунку в типовій конфігурації призначений документ “Банківська виписка”, за допомогою якого можна обробляти як гривневі, так і валютні банківські виписки. Заповнення реквізитів валютної виписки здійснюється в тому ж порядку, що і для виписки з гривневого поточного рахунку, з тією лише різницею, що в реквізиті “Розрахунковий рахунок” вказується відповідний валютний рахунок підприємства з довідника “Рахунки нашої фірми” В процесі господарської діяльності на підприємстві можуть виникнути операції, пов’язані з продажем і покупкою безготівкової іноземної валюти. Типова конфігурація містить документи, які дозволяють їх автоматизувати. Документ “Купівля валюти” призначений для відображення в обліку операції з придбання валюти на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ).При заповненні специфікації електронної форми документа, в першу чергу, необхідно вказати валютний рахунок, на який буде оприбутковано валюту, що купується, шляхом вибору його з довідника “Рахунки нашої фірми”, і суму валюти, що купується (без обліку комісійних). В реквізитах “Валюта” і “Курс НБУ” відображається валюта обраного поточного рахунку і курс НБУ обраної валюти на дату документа .В групі реквізитів “УМВБ” зазначається наступна інформація:
найменування валюти, яка купується, шляхом вибору Ії з довідника ”Валюти”;
курс біржі для обрано і валюти на дату документу (за замовчуванням підставляється значення реквізиту “Курс УМВБ” довідника “Валюти”, що діє на дату складання документу);
сума валюти, що купується, у перерахуванні на гривні за курсом УМВБ;
відсоток від валютно і