Одним з найвагоміших моментів, які характеризують фінансове становище підприємства, є стан розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Розрахунки між контрагентами здійснюються через установи банків шляхом безготівкового розрахунку, міни майна (бартер), погашення боргових зобов'язань.

Основним завданням аудиту розрахунків є:
1) встановлення реальності дебіторської та кредиторської заборгованості;
2) перевірка наявності простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості;
3) встановлення дебіторської та кредиторської заборгованості, з якої минув строк позивної давності;
4) перевірка списання заборгованості, строк позовної давності з якої минув;
5) перевірка правильності обліку дебіторської та кредиторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації та видів реалізації;
6) перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості.

Джерелами інформації для проведення аудиту розрахунків з постачальниками, покупцями та замовниками, дебіторами та кредиторами є:
1) Регістри синтетичного обліку і звітність (баланс (форма № 1), Головна книга).
2) Регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (журнали-ордери № 6, 11, 8, 7; відомості № 16, 15 та ін. ).
3) Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, договори та ін.).

4. Загальні питання при проведенні ревізії кредитів

Загальними питаннями, що мають перевірятися при проведенні ревізії розрахунків із бюджетом, є:

ь повнота і правильність визначення баз оподаткування;

ь правильність застосування ставок податків і інших платежів, а також арифметичних підрахунків при нарахуванні платежів;

ь законність і обгрунтованість застосування пільг при сплаті податків у бюджет і

ь повнота і своєчасність сплати платежів у бюджет;

ь правильність відображення бухгалтерських проведень по нарахуванню і сплаті платежів;

ь правильність відображення і своєчасність подання в податкову адміністрацію форм звітності по видах платежів;

ь правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку та записів у головній книзі і балансі підприємства.

Під час ревізії розрахунків з бюджетом за податками і платежами особливу увагу ревізор звертає на порядок ведення податкового обліку, в тому числі правильність та законність визнання витрат та доходів валовими. Основним предметом дослідження тут є бухгалтерські розрахунки, книги обліку придбання та продажу товарів.

В разі виявлення прострочки ревізор повинен встановити її причину, а також на чий рахунок було віднесено суму нарахованої пені та штрафів і які заходи прийняті до осіб, винних у несвоєчасному перерахуванні коштів. 4. Перевірка претензійних сум і правильність списання дебіторської та кредиторської заборгованості.

Заборгованість по претензіям і заборгованість, списана на збитки, перевіряється суцільним способом. По кожній сумі такої заборгованості слід перевірити:

ь чи правильно віднесені суми на рахунок дебіторів по претензіям і чи підтверджені претензії відповідними документами: по претензіях до транспортних організацій — наявність комерційних актів на нестачу товарів або відповідних поміток на транспортних накладних, до постачальників — наявність правильно оформлених актів;

ь реальність щодо одержаних сум, віднесених на рахунок дебіторів по претензіям;

ь правильність і своєчасність оформлення претензій і пред’явлення позовів. Слід мати на увазі, що відповідальність за оформлення претензійних документів покладена на керівника і головного бухгалтера організації (підприємства);

ь як здійснюється контроль за своєчасністю пред’явлення рекламацій і позовів, за строками проходження позовів у судах і арбітражах, а також стягненням боргів по виконавчих документах;

ь які рішення прийнято по претензійних справах в органах суду і арбітражу. У разі відмови або неповного задоволення позовів слід вивчити причини і виявити винних осіб у нанесенні організації матеріальної шкоди;

ь чи дотримується встановлений Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємства” порядок списання на фінансові результати сум дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною;

ь чи є у наявності по кожній списаній сумі всі необхідні підтвердження

Література

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391

2. Наказ Мінфіну „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99

3. Норматив N 3 “Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності”.// Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. N 73

4. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. К:2000 р.

5. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. К:А.С.К, 2001 р.

6. Давидов Г. М. Аудит. Навчальний посібник. К:”Знання”, 2001 р.

7. КАРУЦА С.М Фінансова звітність як предмет державного фінансового контролю.// Фінансовий контроль(всеукраїнський науково-теоретичний, інформаційно практичний журнал) № 1 від 09.01.2002

8. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. К:”Знання”, 2000 р.