Оптимальний розмір чистого робочого капіта-лу залежить від сфери діяльності, обсягу реалі-зації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності чистого робочого капіталу можна провести його порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

Отже, ми розглянули такий аспект фінансово-го стану підприємства, як ліквідність. Нагадаємо, що оцінка ліквідності дозволить визначити, чи зможе підприємство в термін погасити поточні (короткострокові) зобов'язання.

Але, як відомо, крім поточних зобов'язань у підприємства є також і довгострокові зобов'я-зання, термін погашення яких становить більше 12 місяців з дати балансу.

Виходячи із цього, розглянемо коефіцієнти, за допомогою яких аналізується можливість погашен-ня довгострокових зобов'язань та оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу.

Оцінка довгострокової платоспроможності підприємства.

З позиції довгострокової перспективи фінан-сова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий ка-пітал. Співвідношення між цими величинами доз-волить оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.

Інформація про власний капітал згідно з Інструкцією № 291 узагальнюється на рахунках класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'-язань" та відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" відоб-ражається в розділі І пасиву Балансу в рядках 300 - 380.

Величина позикового капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за такими роз-ділами пасиву Балансу: розділом II "Забезпечен-ня подальших витрат і платежів", розділом III "Довгострокові зобов'язання", розділом IV "По-точні зобов'язання", розділом V "Доходи майбутніх періодів".

Фінансовий стан підприємства - сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів проявляється в платоспроможності об'єднання (підприємства), внаслідок відповідності фактичного кругообігу коштів на всіх етапах розрахун-ковим показникам.

Сталий фінансовий стан - необхідна умова діяльності підприємства при ринкових відносинах, тому що від цього залежить своєчасність і повнота погашення його зобов'язань щодо оплати праці робітників, розрахунків з бюджетом, банками та позичальниками матеріальних ре-сурсів.

Аналіз фінансового стану - невід'ємна частина економічного аналізу діяльності підприємства, без якого неможливе раціональне ве-дення господарства.

Фінансовий стан безпосередньо впливає на виробничу діяльність підприємства. Нестача або неправильне використання фінансових ресурсів можуть виявитися головною причиненою несвоєчасної оплати розрахункових документів постачальників за одержану сировину й ма-теріали, неповного та неритмічного постачання виробництва необхідними предметами праці, а отже, погіршення результатів виконання підприємством плану за обсягом, асортиментом і собівартістю продукції та за іншими показниками.

В свою чергу фінансовий стан підприємства прямо залежить від його виробничої діяльності. При успішному виконанні та перевико-нанні плану за виробництвом та реалізацією продукції, зниженні її собівартості підприємство одержує надплановий прибуток; утворюються додаткові джерела коштів, що в кінцевому результаті сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Отже, фінансовий стан і результати виробничої діяльності підприємства залежать один від одного, тому резерви подальшого поліпшення фінансового стану - це передусім краща виробнича діяльність.

Дослідження фінансового стану промислового підприємства завершує економічний аналіз господарської діяльності. Фінансовий стан підприємства залежить від виконання плану реалізації та прибутку, що в свою чергу тісно зв'язані з виконанням плану випуску й собівартості продукції. Крім того, він залежить і від стану запасів нормових оборотних коштів, розрахунків з дебіторами та кредиторами, повноти викори-стання права на кредит, оборотності оборотних коштів та інших факторів.

2. Ревізія розрахунків з бюджетом.

Кожне підприємство виконує певні зобов'язання перед бюджетом перераховуючи гроші зі свого розрахункового рахунку в дохід держави.

В нових умовах господарювання підприємства промисловості розширили взаємовідносини з бюджетом. Тому важливого значення набуває своєчасність розрахунків, підвищення відповідальності підприємств по виконанню зобов'язань перед бюджетом і сплатою платежів. Перелік платежів в бюджет регламентується законом України "Про систему оподаткування". В ньому (ст.14) встановлені загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі:

При ревізії розрахунків з бюджетом, ревізор повинен встановити правильність визначення і своєчасність сплати підприємством платежів у бюджет. Для цієї мети використовуються довідки і розрахунки, що складаються ревізованим підприємством по окремих видах платежів, виписки установ банку і додані до них документи про перерахування бюджет, акти перевірок, проведених податковою інспекцією, бухгалтерські записи по рахунку 68, журнал ордер №2 і 8, і інші документи. (При перевірці ревізор керується діючими вказівками та інструкціями Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України. Повнота перерахувань визначається шляхом перевірки дотримання встановленого порядку визначення сум згідно нормативних документів, а своєчасність перерахування шляхом співставлення дати по платіжному дорученню і виписки банку з датою встановленою інструкцією по даному виду платежу.

Місцеві податкові інспекції систематично перевіряють стан розрахунків кожного підприємства з бюджетом, правильність визначення сум оплати бюджету, повноту і своєчасність перерахувань. Ревізору необхідно ознайомитись з актами перевірок, виявити найбільш характерні порушення і недоліки в розрахунках з бюджетом, а потім встановити, як вони були усунені.

Необхідно також виявити і зафіксувати в акті суми штрафів і пені, оплачені податковим інспекціям за неправильне визначення розмірів платежів у бюджет або їх прострочку, встановити кількість таких випадків і винних осіб.

Згідно закону України "Про державну податкову службу" підприємства за ненадання або несвоєчасне надання податковим інспекціям декларацій. розрахунків. аудиторських висновків і інших документів, необхідних для нарахування податків. за ненадання або несвоєчасне надання установам банків платіжних доручень на сплату податків, платники додатково сплачують у бюджет 10% належних од сплати сум податків чи платежів

У випадку приховування платниками