- підвищення ефективності капітальних вкладів, забезпечення економії фінансових та інших ресурсів, впровадження досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду у будівельному виробництві, застосовування нових матеріалів, виробів та конструкцій, організаційних закладів.

Застосування системного підходу до вдосконалення ціноутворення та управління вартістю у будівництві забезпечить її зниження та може складати до 30% від кошторисної вартості об'єкта.

Однак в силу особливостей будівельної продукції в галузі неможливо реалізувати принцип єдиної ціни на однорідну продукцію. У зв'язку з цим ціна кожної окремої будівлі та споруди визначається кошторисною вартістю, розрахованою на основі проекту.

Ринок будівельної продукції дуже своєрідний: будівельна продукція прив'язана до конкретного місця і має визначене призначення.

Отже, продукція будівництва отримує суспільне ухвалення до моменту реалізації. При формуванні ціни на будівельну продукцію відсутній елемент конкуренції продавців тому, що ще до початку будівництва між замовником та підрядником складається договір підряду на будівництво об'єкту. Крім того, ціна – це категорія як продавця, так і покупця, у той час як кошторисна вартість – це категорія замовника (покупця) і виконує тільки одну функцію – планово-облікову.

З метою усунення недоліків діючої системи ціноутворення Л. П. Кузняк розробила науково обґрунтовану концепцію ціни та побувала модель ціни на будівельну продукцію. При цьому норма планових накопичувань визначається на основі поелементного обліку витрат в кошторисній вартості з урахуванням коригуючих коефіцієнтів.

Враховуючи необхідність вирішення цього багатогранного питання, Держбуд України, який згідно зі ст.12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" відповідає за цінову політику в будівництві, розробив "Основні положення (концепцію) ціноутворення у будівництві".

Основними напрямами цього документу є: перехід до однорівневої системи ціноутворення; відхід від затратної моделі визначення вартості будівництва; підвищення ролі договірних цін, застосування конкурентних засад при їх визначенні.

Якщо буде впроваджена однорівнева система ціноутворення, то базові витрати та усереднені індекси їх перерахунку будуть обчислюватися на основі ресурсних кошторисних норм і поточних цін. Застосування поточних цін на ресурси є новим при визначенні вартості будівництва. Для цього необхідно створити обґрунтовані системи інформації про такі ціни за регіонами. Це потребує створення банку даних, в якому відображалися би ціни на будівельні матеріали, конструкції, послуги, устаткування тощо. Працювати за цим напрямком мають спеціалізовані центри з питань ціноутворення. До їх обов’язків буде відноситися відстежування динаміки цін у будівництві, перегляд кошторисних ресурсних норм тощо.

На даному етапі держава повинна застосовувати не тільки опосередковані, але й прямі методи регулювання, контролювати дотримання встановлених нею правил ціноутворення. Замінити державу нічим, якщо виникають питання інформаційного, методичного, правового забезпечення, існує недосконалість законодавства, бо відсутні відповідні структури на ринку.

Одним із приоритетних підходів у досягненні поставленої мети, можна зазначити синергетичний.

Синергетика – наука, яка розкриває загальні механізми самоорганізації у відкритих складних нерівновагомих системах різної природи.

Категорія „самоорганізації” є центральною категорією синергетики.

Під самоорганізацією розуміється процеси виникнення макроскопічно упорядкованих структур у складних нелінійних системах, які знаходяться у станах, далеких від рівноваги, поблизу точок біфуркації, де поведінка систем стає нестабільною. Новина синергетики полягає в утворювальній ролі хаосу.

Предметом дослідження в рамках теорії самоорганізації є синергетичні моделі. Відповідні процеси описуються системами нелінійних диференційних рівнянь. У результаті дослідження синергетичної моделі проводиться якісний, а не кількісний аналіз. Отже, кінцевий результат отримують на якісному рівні. Стандартна процедура дослі дження складається з чотирьох етапів. Спочатку задача формулюється в економічних термінах, визначаються основні функціональні елементи системи і спосіб їх взаємодії. Далі записується рівняння або система рівнянь, які визначають динаміку системи. Після цього, другого етапу проводиться безпосереднє математичне дослідження. Диференціальні рівняння виводяться феноменологічно з суджень якісного характеру. В процесі отримання результату можна провести додаткове дослідження на предмет топологічної стійкості моделі. Якщо результат якісно не залежить від конкретного виду функцій, які входять до диференційного рівняння, модель вважається „м'якою”, а отримані на її основі дані надійними. А. Васильєв проілюстрував можливості теорії самоорганізації на прикладі простої економічної моделі.

У дослідженнях В. П. Решетило визначено декілька важливих видів синергетичних ефектів, а саме: операційна, фінансова та оптимізаційна синергія. Взаємодія цих видів дає можливість інституціональній системі адаптуватися до зовнішнього середовища та гнучко реагувати на методи державного регулювання.

Таким чином, щоб реформування ціноутворення у будівництві було ефективним, перш за все, необхідно визначити місце та функції його кошторисної вартості і договірних цін. Однією з передумов переходу від затратної до ринкової моделі ціноутворення є застосування більш обгрунтованих кошторисних норм і поточних цін для розрахунку вартості будівництва. Результатом реформування ціноутворення у будівництві, а саме свідченням його організації на вищому рівні, буде створення передумови для використання твердих цін протягом усього періоду будівництва та незмінності його кошторисної вартості, розрахованої замовником. Одним з найбільш приоритетних напрямків реформування ціноутворення в будівництві слід вважати синергетичний аналіз, який дає можливість з'ясувати, які сценарії розвитку ситуації можуть бути реалізовані та при яких обставинах.

Висновки

Отже, гострим питанням для будівельних підприємств у сучасних фінансово-економічних умовах є вибір каналів розповсюдження продукції. Кожне підприємство на ринку прагне встановити таку ціну на продукцію, яка б повністю покривала витрати на виробництво і збут, включаючи певний розмір прибутку. При цьому верхня точка відхилення ціни і розмір прибутку залежатимуть насамперед від конкурентного стану ринку. На сьогодні розрізняють чотири моделі ринку:

- ринок досконалої конкуренції;

- ринок чистої монополії;

- ринок монопольної конкуренції;

- олігопольний ринок.

Система ціноутворення у будівництві України, намагаючись перейти до ринкових умов, зберегла більшість недоліків системи ціноутворення централізованої економіки. Це, у свою чергу, надто заважає подальшому розвитку ринкових відносин у будівництві.