Реферат

Система обліку і калькулювання повних (абзорпшен - кост) і змінних (директ-кост) витрат.

1. Характеристика систем обліку та калькулювання повних (абзорпшен-кост) і змінних (директ-кост) витрат.

2. Порівняння впливу калькуляції собівартості за змінними витратами і калькуляції з повним розподілом витрат на величину прибутку

1. Характеристика систем обліку та калькулювання повних (абзорпшен-кост) і змінних (директ-кост) витрат.

Залежно від обліку в процесі калькуляції постійних накладних витрат всі методи можна розділити на калькуляції собівартості з повним розподілом витрат (абзорпшен-кост) і калькуляції собівартості за змінними витратами (директ-кост).

Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат (абзорпшен-кост) – передбачає включення до собівартості продукії усіх виробничих витрат на її виготовлення – прямих матеріальних, прямих витрат на оплату праці, інших прямих виробничих витрат і загальновиробничих витрат. Прямі витрати відносять на собівартсть конкретного виду продукції на підставі первинних документів, непрямі (накладні) – розподіляють за конкретними обєктами на основі бази розподілу. Ділячи суму накладних витрат на загальну величину бази розподілу розраховують ставку розподілу накладних витрат. Ставка розподілу може бути єдиною для всіх підрозділів, або індивідуальною. Тобто, абзорпшен-кост - це метод калькуляції собівартості продукції з розподілом всіх виробничих витрат між реалізованою продукцією і залишками продукції на складі.

Калькуляція собівартості за змінними витратами (директ-кост) – це метод калькуляції собівартості, що передбачає включення у собівартість продукції лише змінних виробничих витрат. Тобто, змінні виробничі витрати трактуються як витрати на продукт (запасоємкі витрати), а постійні виробничі (загальновиробничі) витрати періодично списують на фінансові результати, тобто не включаються до собівартості, а враховуються при розрахунку прибутків за звітний період. В цьому полягає суть калькулювання за неповними витратами.

Основна ідея цієї системи була сформульована в 1936 р. американським економістом Гарісоном, а практично почала застосовуватись з опублікуванням опису по використанні через 17 років.

Директ-кост базується на наступних принципах:

- витрати підрозділяють за елементами на постійні і змінні;

- собівартість вироблених і реалізованих виробів обчислюють тільки на основі змінних витрат;

- постійна спрямованість обліку на кінцевий результат, тобто визначення маржинального доходу по виробах, в цілому по підприємству і по виробничому результату;

- облік постійних витрат в цілому по підприємству і їх віднесення на зменшення маржинального доходу для визначення результату діяльності й рентабельності підприємства;

- визначення маржинального доходу по виробах як бази процесу оперативного управління цінами і ціноутворенням.

Треба зазначити, що директ-кост використовується тільки для внутрішньої звітності для проведення управлінського аналізу.

Постійні витрати показують мінімальний рівень суми маржинального доходуякмй потрібен беззбиткової роботи. Якщо сума маржинального доходу менше суми постійних витрат, то фінансовий результат від випуску – збиток, а якщо більше прибуток. Сумарно прямі і змінні витрати, за економічним змістом, мінімальна ціна продажу необхідна для беззбиткової роботи.

Відмінність обліку постійних виробничих накладних витрат при системах калькуляції собівартості з повним розподілом витрат і за змінними витратами показана на рис. 4.1, 4.2.

Відмінності між калькуляціями з повним розподілом витрат і за змінними витратами також виявляються при складанні звітності для внутрішніх і зовнішніх користувачів для оцінки собівартості товарно-матеріальних цінностей і фінансових результатів:

- калькуляції з повним розподілом витрат використовуються в міжнародній практиці для підготовки Звітів про прибутки і збитки відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а в національному обліку – для складання Балансу і Звіту про фінансові результати;

- Звіт про прибутки і збитки, підготовлений з використанням директ-косту, застосовують для внутрішньої звітності. У цьому звіті показують маржинальний дохід, який є різницею між доходом і всіма змінними витратами. На підприємствах розраховується маржинальний дохід як по виробах так і по підприємству в цілому. Маржинальний дохід = постійні витрати + прибуток.

Звіт про прибутки і збитки.

1 етап. Визначається маржинальний дохід:= дохід від реалізованої продукії- змінні виробничі витрати.

2 етап. Визначається маржинальний дохід в цілому по підприємству: виробничий маржинальний дохід – невиробничі змінні витрати.

3 етап. Визначається чистий прибуток підприємства: загальна сума маржинального доходу – сума постійних витрат.

Нижче представлені Звіти про прибутки і збитки з використанням калькуляції собівартості з повним розподілом витрат (абзорпшен-кост) і за змінними витратами (директ-кост).

Приклад.

Звіт про прибутки й збитки з повним розподілом витрат (абзорпшен-кост), грн.

Доходи від реалізації | 1 000

мінус

Собівартість реалізованої продукції (включає всі виробничі витрати) | 600

Валовий прибуток | 400

мінус

Адміністративні витрати і витрати з реалізації (постійні й змінні) | 300

Операційний прибуток | 100

Звіт про прибутки і збитки складений за системою калькулювання зінних витрат (директ-кост), грн.

Доходи від реалізації | 1 000

мінус

Змінні виробничі витрати (прямі матеріали, пряма праця, змінні виробничі накладні витрати) | 360

Виробничий маржинальний дохід | 640

мінус

невиробничі змінні (адміністративні витрати і витрати на збут) |

120

Маржинальний доход в ціому по підприємству | 520

мінус

Постійні витрати:

Постійні виробничі накладні витрати | 240

Постійні адміністративні витрати і витрати на збут | 180

Операційний прибуток | 100

2. Порівняння впливу калькуляції собівартості за змінними витратами і калькуляції з повним розподілом витрат на величину прибутку |

Вплив на величину прибутку

Виробництво рівне продажу | Якщо вся вироблена продукція реалізується в кожному періоді, то операційний прибуток буде однаковий при використанні обох калькуляцій.

Виробництво більше ніж продаж | Перевищення кількості виробленої продукції над кількістю реалізованої продукції веде до збільшення запасів. При використанні калькуляції з повним розподілом витрат частина постійних виробничих накладних витрат включається в собівартість одиниць продукції, що знаходяться в запасах. При використанні директ-костінг всі постійні виробничих накладних витрат відносять до витрати періоду. Тому прибуток, одержаний при калькуляції з повним розподілом витрат, буде вищий прибутку, підрахованого за директ-костінгом.

Продаж