більше ніж виробництво | Перевищення кількості реалізованої продукції над кількістю виробленої продукції веде до зменшення запасів. При використанні калькуляції з повним розподілом витрат частина постійних виробничих накладних витрат, включених в собівартість запасів переходить у витрати як собівартість реалізованої продукції. При використанні директ-костінгу всі постійні виробничі накладні витрати були віднесені до витрат в тому періоді, коли вони мали місце. Тому прибуток, одержаний при калькуляції з повним розподілом витрат, буде нижчий прибутку, підрахованого за допомогою директ-костінгу.
3. Переваги і недоліки калькуляції з повним розподілом витрат і директ-костінгу
Переваги директ-костінгу:
Найкраща калькуляція не та, де після багатьох і трудозатратних методів розподілено всі витрати, а та куди, внесено витрати які забезпечубть випуск даної продукції.
1. дозволяє звернути увагу на зміну маржинального доходу як по підприємству в цілому так і за видами виробів, роботами, послугами.
2. виявити вироби і послуги з найбільшою рентабельністю (визначити асортимент продукції), що дасть можливість перейти на їх випуск у випадку зміни умов ринку.
3. обмеження собівартості продукції лише змінними витратами дозволяє спростити нормування, планування, облік і контроль. Через скорочення статей витрат собівартість стає більш «обозримой», а деякі витрати – краще контрольовані. Більше того, спостерігається інтеграція обліку і аналізу: аналізується поведінка змінних і постійних витрат, в залежності від зміни випуску продукції, оперативно приймаються рішення використовуючи показник маржинального доходу.
Дає можливість одержати відповіді на питання:
- встановлення цін на нову продукцію і можливість зміни ціни в залежності від зміни ціни конкурентами. ( спостерігаються ситуації коли підприємство немає повної виробничої завантаженості, і прийняття заказі є виправденим навіть коли вони на повністю покривають витрати за їх виконанням. Ціну на такі замовлення можна знижувати до певної «нижньої границі ціни». За межами нижньої границі ціни прийняття замовлення не доцільне. )
- вибір і заміна устаткування, і виробничої потужності,
- доцільності власного виробництва чи закупівлі на стороні того чи іншого напівфабриката,
- доцільність прийняття додаткових замовлень тощо.
Недоліки:
1. труднощі при розподілі на постійні і змінні, особливо на півзмінні – їх теж потрібно розподілити на постійні і змінні складові. Крім того одні і тіж витрати в різних умовах можуть вести себе по різному.
2. постійні витрати теж приймають участь у у виробництві продукції і повинні бути включені до собівартості, директ – кост не дає відповіді – яка повна собівартість продукції. Тому необхідно робити інші розрахунки щоб знати повну собівартість готової продукції або ж незавершеного виробництва.
3. директ-кост не відповідає вимогам фінансового бухгалтерського обліку основною задачею якого є складання точних калькуляцій.
4. ціни що встановлюються підприємством на продукцію мають покривати всі витрати і постійні і змінн, тобто необхідно використовувати додаткові розрахунки.
Резюмуючи:
Невиробничі накладні витрати рахуються витратами періоду при використанні будь-якого з методів. Коли об’єм виробництва дорівнює об’єму реалізації, розраховується однаковий прибуток при використанні двох систем. Але ж , коли об’єм виробництва перевищує об’єм реалізації, за підрахунками в системі абзорпшен-кост, виходить більший прибуток. Коли ж об’єм продажу перевищує об’єм виробництва (за рахунок запасу готової продукції на складі) білший прибуток показується при дирек-кості. В той час сукупний прибуток за весь період виробництва буде однаковою при використанні будь-якої системи калькуляції. Різниця в величинах появляється відносно конкретного звітного періоду.
Основна перевага системи директ-кост в тому, що прибуток відображається як функція від об’єму продажу, в системі абзорпшен – кост прибуток залежить від виробництва і від реалізації.
Фумнкція (відображення, трансформація, оператор) в — це така , в якій кожному елементу з першої () співставляється один і тільки один елемент з другої множини.
Нема ідеальних систем і методів, у кожного методу є свої плюси і свої недоліки. Менеджеру необхідно знати їх особливості щоб нівелювати їх негативні сторони і максимально використовувати переваги.
Переваги калькуляції собівартості з повним розподілом витрат:
2. Дозволяє уникати внесення в звітність фіктивних збитків. При використанні системи калькуляції собівартості за змінними витратами повна сума понесених постійних накладних витрат віднімається з виручки від реалізації цих товарів. Проте в період нарощування запасів з метою подальшого їх продажу дохід від реалізації рівний нулю, а постійні витрати враховуються як витрати. У результаті цього до початку сезону реєструються великі збитки, а в період продажу товарів — високий прибуток. І навпаки, при використанні системи повного розподілу витрат постійні накладні витрати включаються в оцінку вартості запасу, відносяться на кінець періоду і враховуються як витрати тільки в період продажу. Отже, малоймовірно, що в період накопичення запасів будуть показані збитки. У цьому випадку при калькуляції прибутку система повного розподілу витрат виглядає більш логічнішою.
3. Забезпечення послідовності в звітах для зовнішніх користувачів. Менеджери вищої ланки можуть прагнути до того, щоб системи обліку прибутку, які використовується для внутрішніх цілей, були сумісні з системами калькуляції собівартості з повним розподілом витрат, які використовуються для зовнішніх користувачів, тому показники для оцінки загальних показників діяльності компанії будуть зіставні з тими, що застосовуються на фінансових ринках. Той факт, що винагорода менеджерів часто залежить від зовнішніх фінансових показників, стає додатковою мотивацією для того, щоб внутрішні облікові системи не конфліктували з вимогами, що ставляться до фінансових звітних документів для зовнішніх користувачів.