Курсова робота

Калькулювання витрат на окремі види продукції

(на прикладі (НГВУ) “Бориславнафтогаз”)

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………...….4

I Загальна характеристика об’єкта дослідження………………………………...….7

1.1 Характеристика продукції і умов функціювання підприємства…………………………………………………………….……….….8

1.2 Забезпеченість підприємства ресурсами: матеріальними, технічними і природніми……………………………………………………………………………

1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників………………………….

II Теоретичні та методологічні питання аналізу калькулювання витрат в НГВУ “Бориславнафтогаз”……………………………………………………………..….12

2.1 Економічна суть калькулювання витрат……………………………………..12

2.2 Класифікація витрат, які складають собівартість видобутку нафти і газу.…22

III Аналіз калькулювання витрат………………………………………………...…25

3.1 Калькулювання виробничої собівартості видобутку нафти сирої………….27

3.2 Калькулювання виробничої собівартості нафти товарної………………….32

3.3 Калькулювання виробничої собівартості газу нафтового вакуумного відбензиненого……………………………………………………………………..35

3.4 Калькулювання виробничої собівартості газу товарного-горючого………38

3.5 Калькулювання виробничої собівартості газу нафтового………………….39

IV Оцінка резервів зниження витрат на окремі види продукції…………………..40

Висновки……………………………………………………………………………43

Список використаної літератури………………………………………………….45

Додатки……………………………………………………………………………..46

Вступ 

Перехід України від адміністративно-командної економіки до ринкової, яка базується на широкому використанні економічних методів, активізує ряд соціально-економічних проблем. Зараз уже нікого не дивує безробіття, соціальна напруженість в суспільстві, які спричинились в Україні з переходом до ринкових відносин. Практика господарювання на ринкових засадах підтверджу ту незаперечну істину, що результативність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить насамперед від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази та соціальних аспектів господарювання.В економічній науці й господарській практиці нашої країни і за кор-доном для характеристики результативності трудової діяльності людей і оцінки її рівня упродовж багатьох років використовувалася категорія «продуктивність праці», яка показує співвідношення кількості продукції, що виробляється в процесі праці, і витрат праці на її виробництво.

В даній курсовій роботі я зупинюсь на темі калькуляції витрат. Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.
У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів.

Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

На підприємствах, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні калькуляції. Перші обчислюють за плановими нормами витрат, другі за їх фактичним рівнем.

Різновидом планових калькуляцій є так звані проектно-кошторисні калькуляції, які розробляються на разові замовлення, нові вироби на стадії їх проектування. Особливість цих калькуляцій у тім, що обчислення є приблизним за браком детальної нормативної бази.Незалежно від конкретних особливостей виробництва і продукції калькулювання передбачає розв’язування таких методичних завдань: визначення об’єкта калькулювання і вибір калькуляційних одиниць, визначення калькуляційних статей витрат та методики їх обчислення.

Об’єкт калькулювання-це та продукція чи послуги собівартість яких обчислюється. До об’єктів калькулювання на підприємстві належать: основна, допоміжна продукція, послуги та роботи. Головний об’єкт калькулювання – готові вироби, які поставляються за межі підприємства (на ринок). Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення.

Для кожного об’єкту калькулювання вибирається калькуляційна одиниця – одиниця його кількісного виміру.

У світовій практиці господарювання застосовуються різні методи калькулювання, що зумовлено різним призначенням калькуляцій, типом виробництва та традиціями внутрішньо фірмового управління. Найчастіше використовується калькулювання за повними й неповними витратами.

За використання методу калькулювання за повними витратами всі види витрат, що стосуються виробництва й продажу продукції, включають у калькуляцію. Такий метод є традиційним для вітчизняних виробничих підприємств.

Під час калькулювання витрати групують за калькуляційними статтями, номенклатура яких залежить від особливостей виробництва.

В даній курсовій роботі розглянуто калькулювання собівартості нафти

сирої, нафти товарної, газу нафтового, газу товарно-горючого попутнгого, газу нафтового вакуумного відбензиненого в нафтогазовидобувному управлінні (НГВУ) “Бориславнафтогаз”.

I Загальна характеристика об’єкта дослідження

1.1. Характеристика продукції і умов функціювання підприємства

НГВУ «Бориславнафтогаз» - підприємство нафтовидобувної промисловості. Розташоване у м.Бориславі Львівської області, структурна одиниця ВАТ”Укрнафта”, правонаступник тресту “Укрнафтовидобуток”, створене у 1939 р. шляхом переведення на державну форму власності 234 приватних фірм. До нього входили 4 промисли у Бориславі, по одному – у Східниці і Устриках (у 1950р. переданий Польщі). Від 1945 р.- об”єднання “Укрнафта” від 1950 р.- трест “Бориславнафта”, як складова частина об”єднання “Укрнафта” , від 1954 року – нафтопромислове управління “Бориславнафта”. Від 1970 року нафтогазовидобувне управління “Бориславнафтогаз” зі зміною назв промислів на районно-інженернодиспетчерські служби , потім на районно-інженернотехнологічні служби, нині – цехи видобутку нафти і газу. Частка видобутку нафти НГВУ “Бориславнафтогаз” у загально-українському обсязі видобутку змінювалася: у 1940 році в Україні видобували 353 тис.грн. , з них у Бориславському нафтопромисловому районі (БНПР) – 271,5 тис.т. (близько 77 %), у 1950 р. в Україні видобуто 290 тис.т. нафти, з них у БНПР – 194,3 тис.т. ( 67%). У 1971 році в Україні досягнуто максимального рівня нафтовидобутку - понад 14 млн.тонн , з них у БНПР – 2,9%. Вся нафтовидобувна галузь України зосереджена у структурі ВАТ “Укрнафта”. Оскільки підприємство НГВУ “Бориславнафтогаз” являється структурною одиницею ВАТ”Укрнафта”, то політика даного підприємства повністю залежить від політики ВАТ”Укрнафта” та вище підпорядкованої структури НАК “Нафтогаз України” (цінова політика, збутова політика та ін.) Оскільки НГВУ “Бориславнафтогаз” являється збитковим підприємством, то фінансування найважливіших проблем регіону проводиться і залежить від ВАТ “Укрнафта” (експлуатаційне буріння, геолого-розвідувальні роботи, промислове та непромислове будівництво та ін.). Ціноутворення на підприємстві теж повністю залежить від ціноутворення ВАТ “Укрнафта”, оскільки