витрати, які відносяться безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. До прямих витрат відносяться: матеріальні витрати, що утворюють основу вироблюваної продукції, або сприяють її виготовленню; заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг; відрахування на соціальні заходи; амортизація тощо.
Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. До непрямих витрат відносяться загальновиробничі витрати.
За ступенем впливу обсягів виробництва на рівень витрат вони поділяються на умовно-постійні і умовно-змінні, тобто із зміною кількості видобутої нафти, конденсату, газу нафтового і газу природного абсолютна величина певних видів витрат залишається майже незмінною, а інша частина
витрат змінюється із зміною обсягів видобутку зазначених продуктів.
Умовно-постійні витрати – це витрати, які не змінюють або майже не змінюють своєї абсолютної величини при збільшенні або зменшенні обсягу продукції видобування. Разом з тим на одиницю продукції видобування зазначені витрати змінюються обернено пропорційно до обсягу продукції видобування. Прикладом таких витрат можуть бути амортизаційні відрахування. Доля умовно-постійних витрат досягає 70-75% виробничої собівартості продукції видобування.
Умовно-змінні витрати – це витрати, абсолютна величина яких змінюється із зміною обсягів продукції видобутку нафти і газу, але їх рівень на одиницю продукції залишається майже незмінним. Такими витратами є, наприклад, вартість електроенергії, яка витрачається на механізований видобуток нафти.
Прогресивні витрати випереджають ріст обсягу виробництва, тобто з ростом видобутку нафти і газу збільшуються на одиницю продукції видобування (заробітна плата робітників на відрядно-преміальній системі оплати праці). Питома вага прогресивних витрат в собівартості одиниці продукції дуже незначна.
Дегресивні витрати ростуть повільніше від росту обсягів продукції видобування, тобто знижуються на одиницю продукції.
Умовно-змінними витратами,як правило, є прямі експлуатаційні витрати на видобуток нафти і газу.
Основним принципом розподілу витрат на видобуток нафти і газу на умовно-постійні і умовно-змінні є логічний аналіз динаміки абсолютної величини витрат кожної калькуляційної статті і величини зазначених витрат на одиницю продукції видобування при збільшенні або зменшенні видобутку нафти і газу без зміни умов видобування, транспортування та підготовки нафти і газу, при збереженні проектних параметрів роботи обладнання, виробничої і
організаційної структури НГВУ, системи управління виробництвом, цін на матеріально-технічні ресурси, послуги тощо.
Під незмінними умовами видобування, транспортування та підготовки нафти і газу слід розуміти незмінну кількість покладів, родовищ, свердловин, збереження застосовуваних на них систем розробки, способів експлуатації свердловин, збереження кількості і пропускної здатності нафтогазопроводів, технології підготовки нафти і газу тощо.
В результаті логічного аналізу витрат на видобуток нафти і газу за калькуляційними статтями встановлено наступне:
До умовно-постійних витрат відносяться:
- витрати на транспортування електричної і теплової енергії від енергозбутових організацій, або від місця вироблення власними силами до місця споживання;
- витрати на оплату праці, які включають:
§ основну заробітну плату (виплати за окладами і тарифами при погодинній системі оплати праці);
§ додаткову заробітну плату;
§ інші заохочувальні та компенсаційні виплати;
§ інші виплати, що не належать до фонду оплати праці;
§ відрахування на соціальні заходи від зазначених витрат на оплату праці;
§ амортизаційні відрахування від вартості основних засобів цехів основного виробництва;
§ витрати на утримання та експлуатацію обладнання і споруд;
§ загальновиробничі витрати.
До умовно-змінних витрат відносяться:
- вартість матеріалів, використаних для збільшення видобутку нафти і
газу, закачування води в пласт, підвищення коефіцієнта нафтогазовилучення, забезпечення пропускної здатності нафтогазопроводів і технологічного процесу підготовки нафти;
- вартість за тарифом електричної, теплової і іншої енергії, а також палива, які забезпечують видобуток, транспортування і підготовку нафти;
- витрати на основну заробітну плату робітників основного виробництва, яка виплачується за відрядними розцінками;
- відрахування на соціальні заходи від зазначеної зарплати;
- технологічні втрати продукції видобування;
- вартість послуг структурних одиниць і сторонніх організацій по доведенню до кондицій продукції видобування;
- сума обов’язкових платежів, розмір яких залежить від обсягу продукції видобування (плата за надра, відрахування на геологорозвідувальні роботи).
За періодичністю здійснення витрати поділяються на поточні, одно-разові і довгострокові.
Поточні – це витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.
Одноразові (однократні витрати) - це витрати, які здійснюються один раз (з періодичністю більше ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.
Довгострокові витрати – це витрати, пов’язані з виконанням довгострокового договору, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійсненння перших витрат, або отримання авансу (передоплати).
За доцільністю витрачання витрати поділяються на продуктивні і непродуктивні.
Продуктивні витрати – це витрати, які передбачені технологією і організацією виробництва.
Непродуктивні витрати – це необов’язкові та непередбачувані витрати, що виникають в результаті певних недоліків в організації виробництва, порушення технології виробничих процесів, робіт тощо.
За відношенням до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.
Витрати на продукцію – це витрати, пов’язані з виробництвом. Вони утворюють виробничу собівартість продукції, робіт, послуг.
Витрати періоду – це витрати, що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші витрати операційної діяльності.
Облік витрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості продукції видобування відноситься до попередільного методу калькулювання собівартості промислової продукції, що зумовлено, по-перше, технологічним процесом видобутку нафти і газу (видобуток нафти і газу природного, відокремлення нафтового газу від нафти, конденсату від газу природного), підготовки нафти та структурою управління виробництвом і, по-друге, складом видатків на виробництво і порядком включення їх в собівартість продукції видобування.
Всі види витрат, які входять до складу продукції видобування, робіт і послуг в процесі обліку акумулюються на рахунках центрів