Основні завдання фінансової діагностики це :

§ вивчення теоретичних основ фінансового аналізу ;

§ загальна оцінка фінансового стану підприємства (оцінка складу і структури джерел фінансових ресурсів, аналіз джерел власних і позикових коштів, аналіз кредиторської заборгованості; оцінка складу і структури активів, їх стану і просування, аналіз основного і оборотного й оборотного капіталу, дебіторської заборгованості);

§ аналіз ринкової стійкості підприємства;

§ аналіз фінансової стійкості (аналіз абсолютних і відносних її показників, оцінка запасу фінансової стійкості);

§ аналіз платоспроможності та ліквідності ;

§ аналіз грошових потоків;

§ аналіз ефективності використання власного капіталу(аналіз прибутковості, обіг оборотних коштів, дослідження ефекту фінансового важеля);

§ оцінка кредитоспроможності підприємства;

§ оцінка виробничо-фінансового лівериджа;

§ аналіз ділової активності підприємства;

§ прогнозування фінансових показників підприємства;

§ аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств і пошук шляхів запобігання банкрутства;

§ стратегічний аналіз фінансового ризику і пошук шляхів його зниження.

Вирішення цих завдань сприяє удосконаленню системи управління підприємством, поліпшенню його економіки, підвищенню ринкової і фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності, забезпеченню його конкурентоспроможності і взагалі успішної рентабельної життєдіяльності.

Інформаційною базою для діагностики фінансового стану підприємства є дані:

- балансу (форма№1);

- звіту про фінансові результати (форма № 2);

- звіту про рух грошових коштів ( форма №3);

- звіту про власний капітал (форма №4);

- інші дані статистичної звітності та інші оперативні дані.

Усі показники балансу та іншої бухгалтерської звітності взаємопов’язані, а їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від вірогідності поданої і систематизованої в них відповідним чином інформації.

Основні вимоги до бухгалтерської звітності з точи зору здійснення фінансової діагностики підприємства зводяться до того, що вона повинна уможливлювати: оцінку динаміки та перспектив отримання прибутку підприємством, оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання, опрацювання обґрунтованих фінансових управлінських рішень для здійснення ефективної інвестиційної політики.

Фінансова звітність підприємства містить також іншу інформацію щодо стану його фінансів. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування і використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства, а також резерви поліпшення його фінансового стану у перспективі.

Для вирішення поточних і перспективних фінансово-господарських проблем підприємства необхідно володіти повною та достовірною інформацією про його фінансовий стан та результати діяльності. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на підприємстві слід використовувати дані, які відповідають правилам, нормам і є зрозумілими та прийнятними для керівників.

Фінансова звітність визначається як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття будь-яких рішень [15].

Основними користувачами фінансових звітів є: інвестори, власники, керівництво підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, замовники, працівники підприємства, органи державного управління. Інформаційні потреби інвесторів, власників це – придбання, продаж та володіння цінними паперами, участь у капіталі підприємства, оцінка якості управління, визначення суми дивідендів, а керівництва – регулювання діяльності підприємства. Банки, постачальники та інші кредитори, замовники використовують звіти для забезпечення зобов’язань підприємства, оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання, для працівників підприємства це - оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання, забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками. Органи державного управління використовують фінансові звіти для формування макроекономічних показників.

Залежно від того, яка інформація використовується у фінансовому аналізі, якими є мета і об’єкти дослідження, суб’єкти користування результатами аналізу, розрізняють два його види:

зовнішній аналіз – базується на звітних даних, які підлягають опублікуванню; базою аналізу є досить обмежена частина інформації про діяльність підприємства.

внутрішній аналіз – використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, якою володіє лише певне коло осіб, як правило, керівництво підприємства та його підрозділів.

Якщо метою зовнішнього фінансового аналізу є оцінка й економічна діагностика фінансового стану підприємства за даними лише публічної звітності, поверхневий аналіз прибутку і рентабельності, то в системі внутрішнього аналізу вирішується більш широке коло питань за рахунок наявності біль глибокої бази даних про діяльність підприємства.

Завдання зовнішнього фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичного матеріалу.

До основних завдань зовнішнього фінансового аналізу можна віднести: оцінку фінансових результатів діяльності підприємства, аналіз ринкової і фінансової стійкості, дослідження динаміки кредиторської та дебіторської заборгованості, оцінювання матеріального стану підприємства, аналіз валюти бухгалтерського балансу.

Внутрішній фінансовий аналіз глибше досліджує причини фінансового стану, який склався на підприємстві, ефективність використання основних і оборотних коштів, взаємозв’язок показників обсягу, собівартості і прибутку. Результати внутрішнього фінансового аналізу використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства.

Мета внутрішнього фінансового аналізу полягає в забезпеченні планомірного надходження коштів і розміщенні власного і позикового капіталу так, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і уникнення ризику банкрутства.

Отже, фінансова діагностика підприємства передбачає систематичну і всебічну оцінку його діяльності з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливлює критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці, так і в динаміці, створює передумови для визначення проблем у фінансовій діяльності та способів ефективного використання фінансових ресурсів, а також їх раціонального розміщення [2].

1.2 Характеристика методів фінансової діагностики

Методи фінансової діагностики можна визначити як систему теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання.

В ході здійснення фінансової діагностики за традиційною схемою було опрацьовано прийоми і методи її здійснення. Предметом діагностики

фінансового стану підприємства є формування та використання