Поряд з абсолютними та відносними показниками часто застосовуються середні величини. Вони використовуються у фінансовому аналізі для узагальненої кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за певними ознаками. Середні величини показують загальну міру певної ознаки в сукупності, яка вивчається, тобто одним числом характеризують всю сукупність об’єктів.

Індексний метод базується на відносних показниках, які відображають співвідношення рівня даного (досліджуваного) явища і рівня аналогічного явища, прийнятого за базу. Будь – який індекс обчислюється шляхом зіставлення досліджуваної та базисної величини.

Порівняння – це один із способів, за допомогою якого людина досліджує всі предмети і явища в природі, суспільстві, економіці.

Порівняння є найдавнішим і найпоширенішим прийомом аналізу. Кожний показник і кожна цифра, отримувані в аналітичному дослідженні, мають значення лише в порівнянні з відомими показниками і цифрами. Без порівняння аналіз взагалі неможливий. При застосуванні цього прийому аналізований показник порівнюється з базовим.

Групування – це невід’ємна частина практично будь-якого економічного дослідження. Воно потребує визначення класифікації явищ і процесів, а також причин і факторів, що їх обумовлюють. Групування – це виділення із сукупності досліджуваних явищ якісно однорідних типів, груп з істотними ознаками.

Перерахування показників. У науковій літературі такий прийом аналізу виділяється окремо. Він використовується для здійснення порівняння. Перерахунок показників полягає в коректуванні показника. Завжди коректуються і перераховуються показники при аналізі виконання плану, динаміки за кілька років (інших періодів часу), двох підприємств, враховуючи зміни, які сталися при переході до ринкових відносин, при аналізі впливу цінового механізму, інфляції.

Ряди динаміки – це ряд чисел, які характеризують зміну величини у часі. Аналіз динаміки показників дає можливість виявляти і досліджувати закономірності, тенденції розвитку явищ. Динамічний ряд – це ряд показників, який характеризує зміну явища в часі. Він складається з двох елементів:

1) статистичні показники, які характеризують величину явища, тобто це рівні ряду;

2) ряд періодів або моментів часу, на які припадають рівні ряду.

До основних статистичних характеристик динамічних рядів відносять:

1) абсолютні прирости (ланцюгові і базисні)

(1.1)

, (1.2)

де уі – рівень динамічного ряду і-го періоду;

уі-1 - рівень динамічного ряду попереднього періоду;

уі - рівень динамічного ряду базисного періоду.

2) темпи росту (ланцюгові і базисні)

(1.3)

(1.4)

3) темпи приросту (ланцюгові і базисні)

(1.5)

(1.6)

Як правило, темпи приросту виражаються в процентах.

Також використовується метод екстраполяції (метод найменших квадратів) для прогнозування на майбутні періоди показника (в даному випадку продуктивності праці). Для прогнозування зміни ряду динаміки використовують вирівнювання. Знаходять, яке рівняння найбільш точно характеризує зміни показника і роблять прогноз на майбутній рік.

Ряди динаміки використовуються для виявлення тенденції розвитку явищ. При цьому використовується аналітичне вирівнювання рядів динаміки за математичними функціями, які називаються трендовими кривими. Найчастіше використовують рівняння прямої, параболи або показникової функції.

Рівняння прямої , де

– характеризує середній щорічний приріст показника. Параметри цього рівняння знаходять з системи нормальних рівнянь:

(1.7)

Розв’язок системи спрощується, якщо відлік часу беруть з середини ряду динаміки. При цьому використовується така система позначень умовного часу t:

а) якщо кількість рівнів непарна, то умовне позначення часу t має вигляд:

Період | t

1 | -1

2 | 0

3 | 1

?t=0

б) якщо кількість рівнів парна:

Період | t

1 | -3

2 | -1

3 | 1

4 | 3

?t=0

Таке позначення необхідне для забезпечення рівності між періодами. В цих випадках і знаходять за формулами:

(1.8)

. (1.9)

Рівняння параболи другого порядку: .

Параметри цього рівняння знаходять з такої системи рівнянь:

(1.10)

Аналітичні таблиці . Без аналітичних таблиць проведення фінансово-господарського аналізу неможливо. Таблиці широко застосовуються для наочності методики аналітичних розрахунків, отриманих результатів аналізу, групування показників і виявлених резервів.

За допомогою таблиць краще сприймається аналітична інформація при

вивченні явищ і процесів за допомогою згрупованих показників і цифр, розміщених у певному порядку. Таблиця є більш раціональною, практичною, наочною формою відображення аналітичного процесу, ніж текстовий варіант викладення аналітичного матеріалу. При застосуванні таблиць ефект сприйняття інформації пізнавального характеру значно підвищується.

Графічний спосіб є засобом вивчення економіки. Графік у фінансовому аналізі є засобом ілюстрації господарських процесів, узагальненою картиною стану і розвитку досліджуваного економічного явища або явищ, дає можливість наочно досліджувати економічні тенденції і зв’язки.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням ресурсів (активів) і джерелами їх формування (власного капіталу і зобов’язань, тобто пасивів). Ці відомості представлені в балансі підприємства.

Аналіз балансу здійснюється за такими напрямами :

· аналіз безпосередньо за балансом без попередньої зміни складу балансових статей;

· будується ущільнений порівняльний аналітичний баланс шляхом агрегування деяких однорідних за складом елементів балансових статей;

· проводиться додаткове очищення балансу з наступним агрегуавнням статей у необхідних розрізах.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства слід згрупувати статті балансу за окремими специфічними групами за ознаками ліквідності (статті активу) і терміновості зобов’язань (статті пасиву). В упорядкованому вигляді це групування можна представити в такий спосіб.

Актив

Майно.

1.Іммобілізовані активи.

2.Мобілізовані (оборотні) активи:

- запаси ;

- дебіторська заборгованість;

- грошові кошти і цінні папери.

Пасив

Джерела майна:

1. Власний капітал.

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

3.Залучений капітал :

- довгострокові зобов’язання;

- короткострокові зобов’язання;

- кредиторська заборгованість.

Безпосередньо з аналітичного балансу можна одержати кілька найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. До них належать :

1. Загальна вартість майна підприємства, що дорівнює підсумку балансу.

2. Вартість іммобілізованих (тобто необоротних) активів або нерухомого майна, що дорівнює підсумку розділу І активу балансу.

3. Вартість мобілізованих оборотних активів, що дорівнює сумі підсумків розділів ІІ і ІІІ активу балансу.

4. Величина власного капіталу підприємства, що дорівнює підсумку розділу І пасиву балансу.

5. Забезпечення майбутніх витрат і платежів як підсумок розділу ІІ