каси підприємства під звіт може бути здійснена тільки при умові повного відзвітування підзвітної особи за раніше видані їй суми.
Згідно інструкції № 59 на працівника підприємства, який знаходиться в відрядженні, поширюється режим робочого дня того підприємства, на яке він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні чи святкові і неробочі дні, то компенсація за працю в ці дні виплачується у відповідності зі статтею 107 Кодексу Законів про працю України у подвійному розмірі, а саме :
- відрядникам-по подвійних відрядних розцінках;
- працівникам, робота яких оплачується по годинних чи денних ставках, -в розмірі подвійної погодинної чи денної ставки;
- працівникам, одержуючим місячний оклад, - в розмірі одинарної годинної чи денної ставки понад оклад; якщо робота в святковий день здійснювалася в межах норми робочого часу, і в розмірах подвійної годинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалась понад місячну норму.
Оплата у вказаному розмірі проводиться за години фактично відпрацьовані у вихідний, святковий чи неробочий день.
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний, то після повернення йому у встановленій формі надається інший день відпочинку.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток за час відрядження, а також і за час перебування в дорозі.
Термін відрядження визначається керівником підприємства, або його заступником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів.
Термін відрядження працівників, які відправляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єкту.
Для працівників, які працюють за сумісництвом, на час відрядження середній заробіток зберігається тільки на тому підприємстві, яке їх відрядило. Якщо працівник направлений у відрядження одночасно і з основного місця роботи, і роботи по сумісництву, то середній заробіток зберігається за ним по обох місцях роботи, а витрати на відшкодування відрядних витрат розподіляються між підприємствами які відряджали працівника у відрядження, за згодою між ними.
За час перебування у відрядженні у працівника виникають витрати, які відшкодовуються, і які не відшкодовуються, порядок відшкодування витрат на відрядження наведено на рисунку №1.
Не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник, який одержав готівкові кошти під звіт, повинен подати у бухгалтерію підприємства звіт про витрачені (частково чи повністю) суми. У випадку, якщо з каси підприємства працівнику була видана готівка на відрядження і кошти під звіт для вирішення виробничих чи господарських питань, то незалежно від терміну відрядження на протязі трьох робочих днів після повернення працівник зобов'язаний подати в бухгалтерію підприємства одночасно звіт про кошти, які були видані на господарські потреби, і авансовий звіт про кошти, витрачені безпосередньо на відрядження.
2.1.2. Порядок від звітування підзвітних осіб та відшкодування витрат на відрядження в межах України.
За перевищення установлених строків використання виданої під звіт готівки і за видачу під звіт готівки без повного відзвітування відносно сум, виданих раніше у відповідності з Наказом Президента України від 11.05.99 р. №491/99 ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівкового обігу”, зі змінами і доповненнями, до підприємства застосовуються фінансові санкції у формі штрафу в розмірі 25% виданих під звіт сум.
Особливе значення при оформленні операцій зв’язаних з відрядженням відводиться авансовому звіту, який заповняється самою підзвітною особою, (зразок заповнення наведений в додатку №3).
В авансовому звіті повинні бути вказані : дата складання, призначення одержаного авансу, розмір одержаних і використаних сум, перелік виправдних документів.
Витрати на відрядження
відшкодовуються | не відшкодовуються
Помітки в посвідченні про відрядження
наявні
- добові | - добові
наявні відсутні
Підтверджуючі документи
- проїзд повітряним, залізничним та автомобільним транспортом загального користування (окрім таксі) , а також вартість користування постільною білизною;
- перевезення багажу;
- наймання житла з урахуванням побутових послуг;
- бронювання місць в готелі не більше 50% вартості за добу;
- проїзд міським транспортом відповідно до маршруту погодженого з керівником;
- телефонні переговори;
- інші витрати; | - проїзд, перевезення багажу;
- найм житла;
- бронювання місць в готелі;
- таксі;
- інші витрати
згода керівника
- таксі;
- бронювання місць у готелі, що перевищує 50% вартості за добу;
- бронювання місць у готелі, що перевищує 50% вартості за добу;
- проїзд міським транспортом без дотримання погодженого маршруту.
наявні відсутні
Оформлений і підписаний звіт з додатком виправдних документів підзвітна особа здає в бухгалтерію підприємства.
Бухгалтер перевіряє авансовий звіт з додатками: по формі – правильність оформлення звіту, заповнення реквізитів, по змісту –законність, доцільність здійснених витрат, логічний зв’язок окремих показників.
Після складання звіту необхідно розрахувати різницю між одержаною сумою авансу і фактично використаною сумою грошових коштів. Якщо сума, яка видана підзвітній особі, виявилася більшою ніж фактично використані кошти, то в такому випадку залишок грошових коштів повинен бути повернутий у касу підприємства, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; якщо ж працівник використав грошових коштів більше, ніж йому було видано у формі авансу, - різниця повинна бути відшкодована цьому при умові, що ця сума використана на цілі, передбачені у посвідченні про відрядження.
Відшкодування добових витрат.
Згідно п. 1.5 розділу I Інструкції №59 за кожен день перебування працівника у відрядженні в межах України (включаючи день від їзду і день прибуття), враховуючи вихідні, святкові неробочі дні і час перебування в дорозі (разом із вимушеними зупинками), відрядженому працівнику виплачуються добові в межах норм, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99р. №663” Про норми відшкодування