Теоретичною, методологічною та практичною основою роботи слугували наукові монографії, публікації провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів.

Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні аспекти виникнення та розвитку фінансів

1.1. Історичні етапи виникнення та розвитку фінансів

Фінанси – явище історичного порядку. Первіснообщинний лад з його зрівняльним розподілом продуктів праці не знав фінансів. Фінанси виникли в період розпаду первіснообщинного ладу, з появою держави та її потребами у власних ресурсах. Саме з появою держави та її існуванням більшість економістів пов’язують виникнення і функціонування фінансів [7, c.158].

Тривалий час фінанси розвивались як засіб мобілізації матеріальних і фінансових ресурсів для забезпечення оборони країни і задоволення правлячих кіл різних державних утворень. Для цього запроваджувалися різноманітні податки, збори і платежі, що сплачувало населення.

На ранньому етапі існування держави її доходи носили натуральний характер. Так, ресурси державної скарбниці у країнах Стародавнього Сходу, Римської імперії і Візантії поповнювалися за рахунок експлуатації рабів на державних підприємствах (рудниках, каменоломнях, соляних розробках тощо), воєнних пограбувань, данини з переможених народів, натуральних зборів і повинностей. Витрати рабовласницьких держав спрямовувалися на придбання розкошів царського двору, на утримання армії, флоту і на їх спорядження, на спорудження суспільних будівель, викуп полонених та на інші потреби. Розмежування між ресурсами держави і власними ресурсами її глави в цей час не було. Монарх розпоряджався ресурсами держави як своєю власністю [11, c.32].

З розвитком товарного виробництва і обміну, розширенням і вдосконаленням функцій держави, її доходи і витрати поступово набували грошового характеру. Грошова форма вартості давала можливість встановлювати частки сплати доходів окремих господарств (осіб) на користь держави. Держава законодавчо визначає форми мобілізації своїх доходів і напрямки їх використання.

Виникнення фінансових відносин належить до періоду формування перших державних утворень міст-держав. Найвідомішим містом-державою Стародавньої Греції стали Афіни. Як еквівалент вартості товару в той час використовувалися найрізноманітніші предмети – шкури тварин або й самі тварини, метал у формі зливків, дроту чи брусків, сіль, перець тощо. Для обчислень на лічильній дошці використовували камінці, які з розвитком товарного обміну набули значення грошових одиниць. Перші гроші найдавнішої грецької культури епохи бронзи знайдені археологами у формі зливків різної ваги (29–37 кг.) із клеймом, що імітували волові шкури належать до XVІІІ–XV ст. до н. е.

Найбільш поширеними в обігу древньоукраїнських земель Північного Причорномор’я у VI – IVст. до н.е. були кізикіни – електрові монети.

Саме поява такої форми фінансів, як податки, пов’язане з виникненням держави і необхідністю розподілу суспільного продукту таким чином, щоб певна його частина надходила на утримання держави для виконання нею своїх функцій. З подальшим розвитком товарного виробництва і товарно-грошових відносин, з ускладненням суспільних відносин виникають нові фінансові форми – кредити, страхування, бюджетний дефіцит, державний кредит тощо.

Перше практичне застосування терміну “фінанси” із значенням “грошовий платіж” відноситься до XIII–XV століття [13, c.112]. У таких містах Італії, як Генуя, Флоренція, Венеція з добре розвинутою торгівлею і банківською справою терміном “фінанси” позначалися платежі та внески, що здійснюються на користь держави. Термін “фінанси” походить від латинського finansio, що означав у той час грошовий платіж або гроші загалом [13, c.114]. Але було б помилковим ототожнювати фінанси з грошима або грошовими ресурсами (сукупність грошових коштів, що перебуває у розпорядженні певного суб’єкта суспільства) чи грошовими операціями (дія, або ряд дій із застосуванням грошей). Фінанси вивчають не грошові ресурси чи грошові операції, а відносини між суб’єктами суспільства, що зумовлені формуванням і використанням фондів грошових коштів (відособлена за цільовим призначенням частина грошових ресурсів певного суб’єкта суспільства). Уперше трактування терміна “фінанси” як сукупність грошових коштів, що мобілізуються для задоволення держави та її інших утворень знайшло своє застосування у XVI столітті у Франції.

Функціонування фінансів зумовлене необхідністю виокремлення певної частини валового внутрішнього продукту у грошовій формі для задоволення загальнодержавних потреб. Тому вважається, що фінанси є продуктом існування держави і розвитку товарно-грошових відносин. Водночас з допомогою фінансів відбувається не довільне, а економічно обґрунтоване і законодавчо регламентоване виокремлення частини доходів юридичних і фізичних осіб шляхом розподілу і перерозподілу належної кожному з них частини ВВП. З допомогою фінансів відбувається також розподіл і перерозподіл фондів грошових коштів між галузями народного господарства, між окремими регіонами, соціальними верствами населення тощо Отже, фінанси як об’єктивна економічна категорія виникла із потреб держави для задоволення фондами грошових коштів виконання її функцій і внаслідок розвитку товарно-грошових відносин та дії економічних законів. Першочергове завдання фінансів полягає у застосуванні розподільного процесу з метою забезпечення посилення розвитку суспільства.

У сучасних умовах економічного і соціального розвитку, коли функції держави значно розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини стали відігравати провідну роль у суспільному житті, фінанси досягли найвищого свого розвитку. Формування і використання фінансових ресурсів відбувається на правовій основі. Вони стають об’єктом контролю з боку економічних структур суспільства.

Інформація про фінансові ресурси держави публікується. Фінансова наука набула високого розвитку і відокремилася у самостійну галузь знань.

В умовах ринкової економіки розширюється сфера взаємовідносин кожного члена суспільства з державою. Такі відносини відбуваються за потоками формування фондів грошових коштів держави та їх розміщення і використання. Тому зростає потреба у глибоких знаннях та умінні об’єктивної оцінки процесів формування оптимальних обсягів фондів грошових коштів, їх найраціональнішого розміщення і найефективнішого використання з метою забезпечення належного соціально-економічного розвитку суспільства.

1.2 Суть і функції фінансів

Фінанси підприємств як складова частина