Збільшення значення показників ліквідності порівняно з попередньою звітною датою свідчить про покращення фінансового стану підприємства.

Для більш детального аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники оборотності запасів, дебіторської заборгованості, прибутковості. Це вимагає залучення даних не лише балансу, а й інших форм звітності.

Коефіцієнт оборотності запасів(К.о.з) визначається відношенням виручки від реалізації без врахування непрямих податків до середньої суми не грошових оборотних активів:

Ко.з.=р.035ф№2/середній залишок негрошових оборотних активів

Визначаємо коефіцієнт оборотності запасів:

Ко.з. = 4363,6 / 964,55 = 4,52

Цей коефіцієнт є високим і значно вижчим середньогалузевого.

Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу(без ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо на початок і кінець звітного періоду.

Визначаємо оборотність дебіторської заборгованості:

Од.з. = р.035ф№2/(р.160ф.№1(поч.) +р.160ф.№1(кін)):2

Од.з. = 4363,6 / (244,2+368,4):2 = 14,25

Цей показник показує, що за звітний період кошти, вкладені у розрахунки обертаються 14,25 раз і визначає ефективність кредитного контролю.

Цей показник є високим, тому що доходи значно перевищують дебіторську заборгованість.

Показники прибутковості показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання товариством прибутку.

Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання. До таких чинників належать інвестиції, активи, витрати.

Відношення прибутку до власного капіталу характеризує прибутковість власного капіталу.

Визначаємо коефіцієнт прибутковості власного капіталу:

Коефіцієнт

Прибутковості = р.035ф№2/середній розмір власного капіталу

Власного капіталу

Коефіцієнт

Прибутковості = 4363,6/((858,1+1236,6):2) = 4,17

Власного капіталу

Підприємство ефективно використовувало власний капітал.

Вимірювачем ефективності використання всіх активів підприємства (рентабельність виробництва) є співвідношення чистого прибутку і середньої суми активів:

Коефіцієнт

Прибутковості = р.220ф.№2/(р.280ф.№1(поч..)+р.280ф.№1(кін.)):2

активів

Коефіцієнт

Прибутковості = 424,6/(1596+2177,3):2 = 0,23

активів

Цей показник показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в актив.

Рентабельність продукції визначається відношенням величини прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції:

Рентабельність продукції = р.100ф.№2/р.040ф.№2

Рентабельність продукції = 573,7/3455,4 = 0,17

Цей показник дозволяє визначити відносну величину прибутку, одержаного на кожну гривню, що була вкладена у виробництво кінцевого продукту.

Висновок

Згідно з обліковою політикою ТзОВ “Фенікс” ведення бухгалтерського обліку на даному підприємстві здійснюється бухгалтерською службою на чолі з головним бухгалтером.

Для підвищення ефективності облікових робіт доцільно створити:

- матеріальну групу, працівники якої ведуть облік заготовки матеріальних цінностей, розрахунків із постачальниками, матеріалів, надходження і використання матеріалів. Так як ТзОВ “Фенікс” невелике підприємство у матеріальній групі можна здійснювати також облік основних засобів, МШП, готової продукції;

- загальну групу, працівники якої ведуть облік решти операцій, заповнюють Головну книгу, складають бухгалтерську звітність.

Працівників матеріальної групи можна ввести в склад комерційного відділу й адміністративно підпорядкувати комерційному директору, а методологічно – головному бухгалтерові.

Бухгалтерський облік на ТзОВ “Фенікс” здійснюється за допомогою журнально-ордерної форми. Наряду з перевагами, журнально-ордерна форма обліку має такі недоліки:

- побудова журналів-ордерів не відображає нових форм організації обліку;

- склад аналітичних даних не відповідає сучасному рівневі потреб в інформаційному забезпеченні управління підприємством.

Необхідно замінити ручний спосіб ведення бухгалтерського обліку на комп”ютерний, який базується на використанні принципів меморіально-ордерної або журнально-ордерної форми обліку. При такому способі ведення обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації здійснюється автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення. Його суть полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії. На підставі введених даних автоматично роблять групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують обігові відомості і звітність, ведуть податковий облік, роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів(машинограм) за окремими рахунками бухгалтерського обліку та відеограм.

В Україні використовують численні програмні продукти для автоматизації бухгалтерського обліку, найпопулярнішими з яких є “Парус”, 1С – Бухгалтерія-Проф. Для Windows”, “1С Підприємство”, “БЕСТ” тощо.

Автоматизація облікового процесу дасть можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством, адже в умовах ринкових відносин інформація – це гроші, а своєчасна інформація – великі гроші.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996- XIV (зі змінами і доповненнями).

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 191.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року № 242.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов”язання”, затверджено наказом Міністерства