Курсова робота
на тему:
Валовий дохід підприємситва та його розподіл
ВСТУП
Актуальність теми. Економічна категорія «дохід» досліджується протягом багатьох століть в тісному взаємозв’язку з такими термінами як «економічна діяльність» та «прибуток» в працях А. Сміта, К. Маркса, Дж. Мілля, Дж. Хікса та ін. Наукові надбання цих вчених увійшли в «золотий фонд» постулатів економічної теорії.
На сучасному етапі поняття «дохід підприємства» висвітлюється в наукових публікаціях багатьох сучасних дослідників, зокрема М.С. Абрютіної, І.О. Бланка, Н.М. Бондаря та ін. Проте, серед науковців не сформувалося єдиної думки щодо економічної сутності цього поняття.
Метою курсової є критичний огляд наукових праць щодо економічної сутності та на їх основі уточнення поняття «доходи підприємства».
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ВАЛОВОГО ДОХОДУ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ФОРМУВАННЯ
1.1. Теоретична суть категорії валового доходу. Складові валового доходу.
Підґрунтям економічного підходу щодо визначення цього поняття є термін «виручка», тобто обсяг продажу виробленої підприємством продукції (робіт, послуг). Інколи цей термін ототожнюється з поняттям «дохід підприємства».
Найпоширенішим серед сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій.
Бухгалтерський підхід до поняття «дохід підприємства» переважно базується на терміні «економічна вигода». Проте, визначення доходу в національному стандарті бухгалтерського обліку як збільшення економічних вигод у формі «надходження активів або зменшення зобов’язань» піддається критиці науковців як не зовсім коректне.
Чимало економістів зводять поняття «дохід підприємства» лише до тієї частини валової виручки і результатів позареалізаційних операцій, що включає лише витрати на оплату праці та прибуток. За визначенням доходу М.С. Абрютіною: «Дохід в економічному розумінні – це завжди різниця між вартістю випуску продукції і витратами виробництва».
Складовими валового доходу є змінний капітал (оплата праці) і додаткова вартість (прибуток). Тобто його структура безпосередньо зачіпає інтереси безпосередніх виробників, власника підприємства і суспільство в цілому. Тому вкрай важливою проблемою є проблема розподілу валового доходу. В розподілі валового доходу можна виділити два етапи: 1) розподіл валового доходу на фонд оплати праці і прибуток; 2) розподіл прибутку.
1.2. Фактори, які впливають на величину валового доходу підприємства.
На рівень доходів впливає безліч факторів з макро- та мікросереди, основними з котрих є:
* Економічний стан країни та рівень доходів населення ( зумовлений залежністю попиту від цих показників на продукцію та послуги, що виробляються підприємствами).
* Суми грошових вкладень у діяльність (оборотні засоби їх збільшення сприяє підвищенню доходів підприємств).
* Розмір витрат виробництва продукції (або розмір витрат обігу).
Управління доходами торговельного підприємства, спрямоване на максимізацію їх розміру, визначає необхідність їх системної класифікації, яка може бути проведена за певними ознаками (див. рис.1.).
1.3. Нормативно-правове регулювання формування валового доходу підприємства в Україні.
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272) зі змінами і доповненнями визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
* Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств;
* Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств;
* Порядок використання доходу визначає власник (власники) підприємства;
* Державний вплив на дохід здійснюється через установлені податки, податкові пільги;
* Підприємство самостійно планує свою діяльність. Плани свого економічного розвитку погоджує з відповідною Радою народних депутатів заходи, щоб не викликати екологічні, соціальні, демографічні та інші наслідки.
* Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами.
* Підприємство користується банківським кредитом на комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на договірній основі право використовувати свої вільні кошти і встановлювати проценти за їх використання.
* Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України.
* Підприємство має право одержувати кредити від своїх зарубіжних партнерів (держава відповідальності не несе).
РОЗДІЛ 2. ВАЛОВИЙ ДОХІД ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОДИН З КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЙОГО РОБОТИ
2.1. Планування виручки від реалізації продукції на підприємстві.
Для фінансової діяльності підприємства будь-якого галузевого спрямування та частина його валового доходу, що являє собою виручку від реалізації має величезне значення для забезпечення умов нормальної життєдіяльності. Саме обсяг такої реалізації є важливим об'єктом внутрішнього господарського планування. Маючи план обсягів виручки (причому бажано не тільки на рік, квартал, а й на місяць, декаду, тиждень), підприємство одержує інструмент, що дає змогу володіти ситуацією щодо управління своїми фінансовими ресурсами.
Плановий обсяг виручки від реалізації товарної продукції (Р) обчислюється за всіх відомих методів планування з використанням так званого «рівняння товарного балансу» за формулою:
Р=Оп+Т-Ок, (5.1)
де Т - обсяг товарної продукції на рік (квартал, місяць тощо) за планом підприємства;
Оп і Ок - перехідні залишки нереалізованої, а також реалізованої, але не оплаченої продукції відповідно на початок і на кінець планового періоду.
Розрахунок обсягу виручки від реалізації виконують за оптовими (договірними або регульованими) цінами без ПДВ та акцизного збору, бо, як відомо, вони у повній сумі перераховуються до державного бюджету і, як правило, не стосуються фінансових ресурсів підприємства.
Дані для розрахунку про плановий обсяг виробництва товарів і послуг фінансовий відділ отримує від планово-економічного відділу, а перехідні залишки нереалізованої продукції у готовій продукції на складах, відвантаженої, але не оплаченої продукції обчислює самостійно, залучаючи необхідну інформацію бухгалтерського