цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної товариством.
При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в термін до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
У товариствах з обмеженою відповідальністю формується не складаний, а статутний капітал. Він розділений на частки, визначені установчими документами. Учасники товариства не відповідають за його зобов’язання і несуть ризик збитків у межах вартості їхніх внесків. Учасники товариства, які повністю не внесли своїх внесків, несуть солідарну відповідальність за зобов’язання товариства в межах вартості неоплаченої частини внеску кожного з учасників.
Товариство не відповідає за зобов’язання своїх учасників. Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство з однієї особи.
Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю є [2]:
ь установча угода, підписана всіма учасниками;
ь затверджений ними статут.
Якщо товариство засновується одним учасником, то його установчим документом буде лише статут.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.
Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Товариство з додатковою відповідальністю створюється одним чи декількома засновниками за аналогією товариства з обмеженою відповідальністю. Учасники такого товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов’язання своїм майном в однаковому для всіх кратному розмірі до вартості їх внесків у статутному капіталі. При банкрутстві одного з учасників його відповідальність за зобов’язання товариства розподіляється між рештою учасників пропорційно їх внескам до статутного капіталу.
Фінансові відносини у товариствах з обмеженою та товариствах з додатковою відповідальністю виражені у взаємовідносинах між учасниками товариства при формуванні статутного та резервного капіталу, розподілу прибутку, відшкодуванні нанесених товариству збитків, взаємовідносинах членів товариства з кредиторами та державою (із заборгованості за податками та обов’язковими платежами).
1.2 Аналіз та контроль фінансової діяльності
Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування [19, c.27].
Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:
1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;
2) аналіз фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками [21, c.86]:
ь аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;
ь аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;
ь аналіз та оцінка використання чистого прибутку;
ь аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;
ь аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;
ь аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;
ь факторний аналіз показників рентабельності.
Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:
ь аналіз та оцінка складу та динаміки майна;
ь аналіз фінансової стійкості підприємства;
ь аналіз ліквідності балансу;
ь комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.
Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.
Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:
ь постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану на робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;
ь своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;
ь забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;
ь своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;
ь своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків.
Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного фонду.
Статутний фонд це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним ним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТЗОВ «ФРАНКІВСЬК-ОЙЛ»
2.1 Характеристика та структура управління фінансово-торгівельної діяльності ТзОВ «Франківськ-Ойл»
ТзОВ «Франківськ-Ойл» було утворено в 2002 році з моменту скликання установчих зборів засновниками товариства, затвердження установчих документів товариства, а також обрання голови та директора.
6 вересня 2002 року Відділом державної реєстрації і розвитку підприємництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради було зареєстровано Статут ТзОВ «Франківськ-Ойл». Згідно цього документу товариство є підприємством, що діє на принципах самоокупності і самофінансування, здійснює свою діяльність у відповідності до законів України «Про господарські товариства» та інших законодавчих актів, Статуту і Установчого договору.
Згідно