Не слід очікувати, що ринкові відносини приведуть до зменшення обсягу інформаційних робіт в управлінні. Актуальність останніх ще більш посилиться, вони придбають у великій мірі інші «звучання» і якість. Кардинальні зміни структури органів управління виробничою діяльністю, складу й утримання виконуваних ними функцій обумовлять управління економікою різко змінюються і номенклатура, і утримання планово-економічних задач, ростуть вимоги до якості і режиму їх вирішення. І багато чого в подоланні цих проблем є зв'язок з реалізацією процесів збору виробничо-фінансових зведень.

У теж час ринкові відносини потребують формування адекватної інфраструктури. Самостійність підприємства викликає перенос переважної маси управлінських рішень на рівень основної ланки, а виходить, і систему пов'язаних із цим наслідків у формуванні і прямуванні інформаційних потоків.

Радикальне перетворення інформаційного забезпечення в ринкових умовах зіткнеться із серйозними утрудненнями. Для їхнього подолання будуть потрібні урахування впливу ринкових відносин на всі процеси інформаційного забезпечення як у фінансових так і у виробничих масштабах , проведення цілісного комплексу організаційних заходів, необхідних досліджень і розроблень. До того ж варто враховувати, що розвиток усіх цих процесів, буде носити суперечливий, що часом взаємовиключний характер.

З одного боку, підприємство приведе до збагачення їхніх управлінських функцій. Інтенсифікація горизонтальних зв'язків між виробничими осередками й обумовлені цим серйозні зміни в напрямках потоків різноманітних зведень . посилюють вимоги на підприємстві, відповідно збільшуючи обсяг інформаційних робіт. У нових умовах виробничої діяльності виникає гостра необхідність прискорення обсягу зведеннями фінансовими осередками, розширюється номенклатура, але і всякого договірні й інші зведення. Стає потреба належного порядку в нормативно-довідковій базі управління, приведення її у відповідність із сучасними умовами внутрішнього фінансового планування й економічного розрахунку, реалізації

З іншого боку, перенесення переважної маси планово-фінансових рішень на рівень основних ланок буде сприяти збіднінню вертикальних потоків інформації і їхніх процесів, що забезпечують. Підприємство значною мірою звільняться від підготовки різноманітної документації для вищих органів управління. Істотно меншої стане номенклатура фінансової звітності. Водночас у діяльності цього підприємства безумовно зростає обсяг інформаційно-аналітичної роботи, потрібної для стратегічного планування, аналізу тенденцій розвитку виробничих комплексів. Посилиться потреба у використанні більш точних і складних моделей рішення планово-аналітичних завдань.

Зазначені корінні перетворення не можна зводити лише до яким-небудь адміністративних рішень, простій зміні документообігу, установленню нових форм документів і їхній розсилання. Має бути корінна модернізація технічної бази управління з переходом до безбумажної технології в рішенні багатьох завдань. Варто враховувати, що в деяких областях управлінської, фінансової і планово-економічної діяльності підприємства обов'язкове ходіння одержують машинні носії інформації. У випадку ж уявлення звичайного документа необхідно покривати витрати партнерів по переносі зведень на машинні носії. Словом, стоїть завдання практичного освоєння нових інформаційних технологій. Для цього потрібно кваліфікований персонал, електронна обчислювальна техніка, економічне обґрунтування ефективних напрямків її використання, проведення трудомістких розроблень.

Першочерговим завданням у встановленні актуальних напрямків інформатизації управління сьогодні слідує, очевидно, вважати визначення того комплексу планово-фінансових завдань, що висувається вимогами, грає вирішальну роль у твердженні нових методів діяльності підприємства. Важливе значення тут набуває розподіл цих завдань по рівнях управління як у рамках, ¦ структур основної ланки, так і в його різноманітній взаємодії зі структурами інших організацій. Особливості фінансово-виробничої діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання, логіка перебудови управління дозволяють уже сьогодні достатньо повно виявити ситуацію, що укладається, в організації рішення таких завдань, установити вимоги до програмних засобів їхній виконання за допомогою обчислювальної техніки. Це, відповідно, повинно визначати основні контури організації інформаційно-технічного забезпечення.

Зрозуміло, і в нових системах управління виробництвом збережуться у своїй основі узвичаєних функції, арсенал методів рішення фінансових і планово-економічних завдань, використовуваних у регулюванні виробничої діяльності підприємства. їхньому апарату управління неминуче прийдеться виконувати, як і в минулому, великий обсяг інформаційних робіт, але адекватний новому утриманню цих функцій. Важливе, принципове значення тут набувають інформаційного забезпечення і використання нових інформаційних технологій для рішення завдань, висунутих умовами ринкової економіки.

Серед широкого спектра нових планово-фінансових завдань рекомендується необхідним виділити насамперед завдання стратегічного планування діяльності підприємства, формування напрямків їхнього довгострокового розвитку з урахуванням усіх досягнень НТП. Досвіду виконання подібної функції в практику управління підприємством у минулому не було і поки накопичено ще дуже мало. До того ж підприємство пропонує застосовує побудова моделей розвитку конкурентного виробництва з урахуванням потреб і можливостей нерідко всієї економіки в цілому.

Особо актуальне значення в нових умовах діяльності підприємства одержує ціла група фінансових і планово-економічних завдань, пов'язані з повномасштабним, кількісним і якісним визначенням суспільних потреб у виробленій продукції (послуги). Власне кажучи, на порядку денному стоїть питання розгортання завдань, спрямованих на реалізацію концепції маркетингу, рішення усього властивого йому набору специфічних питань. Тут виникає необхідність визначення не тільки власних можливостей об'єднання в організації виробництва нової продукції (послуги) , але й оцінки напрямку діяльності аналогічних по профілі підприємств. Словом, мова йде про достатньо складні завдання, що раніше не вирішувалися на підприємстві.

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

У Херсонському облавтодорі нараховується 22 виробничих підрозділи, із них 13 районних дорожніх ділянок - Бериславска райДД, В. Олександрівська райДД, В. Лепетихська райДД, В. Рогачицька райДД, Високопольска райДД, Горностаївска райДД, Івановська райДД, Н. Воронцовська райДД, Н. Серогозька райДД, Новотроїцька райДД, Скадовська райДД, Цюрупинська райДД, Чаплинська райДД; 4 - районних дорожньо-будівельних управління - Білозерське райДРБУ, Генічеське райДРБУ, Голопристанське райДРБУ, Каховське райДРБУ; 3 міжрайонних дорожньо-будівельних управління