режиму, вологості, гранично допустимих норм вмісту в повітрі пилу, випарів та газів, а також до протипожежного режиму. Тому виконання законодавства по охороні праці в текстильній промисловості має особливе значення.

Для розв'язання проблем безпеки необхідно дослідити причини виробничого травматизму та професійних захворювань.

Травми можуть бути виробничими та побутовими. Якщо травма отримана працюючим на виробництві, то вона називається виробничою. Явище, яке характеризується сукупністю виробничих травм називається виробничим травматизмом. Виробничі травми бувають:*

механічні — забиття, порізи, пошкодження тощо;*

теплові — опіки, обмороження, обварення;*

хімічні — хімічні опіки;*

електричні — електричні удари та опіки;*

комбіновані — сполучення травм двох чи більше видів.

Можливі випадки шкідливої дії на людину рентгенівських, електромагнітних, іонізуючих та інших випромінювань.

Всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою своєї дії поділяються на відповідні групи:*

фізичні;*

хімічні;*

біологічні;*

психофізіологічні.

До фізичних факторів відносять:*

машини та механізми, які переміщуються;*

підвищений вміст пилу та газів у повітрі робочої зони;

Травма — пошкодження тканин та органів тіла, що виникли внаслідок зовнішньої дії.*

підвищений чи понижений барометричний тиск;*

вологість та подвижність повітря;*

підвищену напругу в електричній мережі, коротке замикання в якій може відбутися через тіло людини;*

рівень статистичних електрозарядів, електромагнітних випромі-нювань;*

відсутність чи недостатню кількість природного освітлення;*

підвищену яскравість світла;*

понижену контрастність, пряме та відбите віддзеркалення поверхні;*

підвищену пульсацію світлового потоку;*

гострі краї на поверхні обладнання та захисних огородженнях;*

розміщення робочого місця на значній висоті відносно рівня землі (підлоги) тощо.

До хімічно шкідливих та небезпечних виробничих факторів відносять речовини токсичні, дратівної дії тощо.

До біологічних факторів відносять патогенні мікроорганізми, які можуть міститися в сировині (волокнах, тканинах тощо).

До психофізіологічних факторів відносять фізичні та нервово-психічні перенавантаження:*

розумове перенавантаження;*

монотонність праці;*

емоціональні перенавантаження тощо.

Можна відзначити, що один і той же небезпечний та шкідливий виробничий фактор по природі своєї дії може відноситися одночасно до різних груп (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних).

Фінансові заходи по охороні праці.

На текстильних підприємствах кожен рік складається план номенклатурних заходів з охорони праці. План за дорученням трудового

колективу оформлюється угодою між адміністрацією підприємства та профспілковою організацією, яка додається до колективної угоди.

Номенклатура встановлюється для своєчасного планування, цільового фінансування та обов'язкового виконання заходів щодо попередження нещасних випадків та захворювань на виробництві та загального покращення умов праці, а також посилення контролю за використанням коштів, що виділяються на ці заходи.

Номенклатурні заходи, які включаються в угоди з охорони праці, повинні передбачати попередження нещасних випадків, захворювань на виробництві, загальне покращення умов праці. Номенклатурні заходи з охорони праці фінансуються підприємством, причому використанні цих коштів ні інші цілі не допускається. Заходи, які викликані виробничою необхідністю (загальна раціоналізація виробництва, впровадження нових технологічних процесів та ін.) і покращують, при їх впровадженні, умови праці, включаються до планів організаційно-технічних чи оздоровчих заходів, які теж додаються до колективної угоди, але не включаються в номенклатуру. В номенклатуру не включають також заходи, направлені на підтримку відповідного стану техніки безпеки та виробничої санітарії на досягнутому рівні.

Подальше покращення охорони праці в текстильному виробництві пов'язане з різким підвищенням рівня автоматизації. Це буде досягнуто завдяки подальшому створенню автоматизованих поточних ліній, роботизованих комплексів, інтегрованих та автоматизованих робочих місць, комплексних систем управління на базі електроніки та мікропроцесорної техніки.

Висновки

Розвиток ринкової економіки призвів до появи підприємства, як нового виду економічної діяльності. Підприємництво — це така господарська діяльність, яка пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції чи послуг, виконанням певних робіт.

У дипломній роботі були розглянуті питання, пов'язані з плануванням на підприємстві. Детально розглянуті сутність, завдання, організація, процес та методи планування, а також зміст фінансового плану та порядок його складання.

Приділено особливу увагу проведенню фінансово-економічної діяльності та аналізу фінансового стану підприємства. Розглянуті питання, пов'язані із стратегічним та оперативним плануванням, описаний фінансовий план підприємства ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» та наведені шляхи вдосконалення планування.

Були зроблені наступні висновки. Перш за все, фінансове планування — це планування всіх його доходів та напрямків витрачання грошових коштів для забезпечення розвитку підприємства. Воно здійснюється шляхом складання фінансових планів різного змісту та призначення, у залежності від завдань та об'єктів планування.

Фінансове планування проводиться такими способами:*

нормативний;*

розрахунково-аналітичний;*

оптимізації планових рішень;*

економіко-математичне моделювання.

Для виконання фінансового плану складається баланс грошових надходжень (оперативний фінансовий план).

Оперативне фінансове планування полягає у складанні та використанні платіжного календаря, у якому відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Виходячи з цього, був проведений аналіз фінансового стану ВАТ «ХБК». Автор намагався виявити проблеми планування підприємством, його методи та способи.

Кожен елемент планування вимагає конкретної характеристики його параметрів, вироблених спільно директором та керівництвом підприємства.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України.— 1991.—№ 20.

2. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України.—1991.—№ 14.

3. Закон України "Про підприємства в Україні" // Відомості Верховної Ради України.—1991.—№ 24.

4. Закон України "Про інвестиційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України.—1991.—№ 47.

5. Ансофф И. Стратегическое управление.—М.:Экономика,1989.256 с.

6. Балабанов М. Т. Аналіз и планирование финансов хозяйственного субъекта. -М.: 1994. -63 с.

7. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. Пер. с англ.. М.: Финансы и статистика, 1996. 800 с.

8. Васильев Ю. П. Управление внутрифирменной системой информации. Опит США. М.: Экономика, 1984. 243 с.

9. Васильев Ю. П. Управление развитием производства. Опыт США.— М.: Экономика, 1989. 274