січень | 137 | 35 | 14 | 2 | 188

лютий | 180 | 48 | 19 | 4 | 251

березень | 144 | 41 | 16 | 3 | 204

всього | 461 | 124 | 49 | 9 | 643

В наведеній картці витрат на матеріали, куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали і заробітну плату прямо відносять на замовлення щомісячно на підставі даних первинних документів. Відрахування на соціальні заходи та загально виробничі витрати відносять на замовлення в розмірі визначеного відсотку від заробітної плати. В розглянутому прикладі ці витрати віднесені па замовлення в наступних розмірах відрахування на соціальні заходи-39,9%, загально виробничі-7,3%до заробітної плати виробничих робітників.

За наявності великої кількості первинних документів ,що характерно для одиничного та дрібносерійного виробництва, при складанні звітних калькуляцій повинен бути встановлений суровий контроль за правильністю зроблених записів в картках обліку витрат і випуску по завершених замовленнях , що закриваються. Для перевірки правильності або точності записів при віднесені фактичних затрат на дане замовлення використовують переліки потрібних матеріалів або напівфабрикатів, які зазначаються в специфікаціях , перелік необхідних операцій обробки, який міститься в технологічних картках, і кошторисні розрахунки даного замовлення. Виявлені в результаті такої перевірки неправильно віднесені витрати повинні бути списані з кредиту рахунку 23 " Виробництво" в зменшення витрат по даному замовленню. Таке ж списання роблять і на суму відпущених, але не використаних для виготовлення даного замовлення матеріалів, деталей , напівфабрикатів. Невикористані матеріальні цінності здаються на склади, при цьому дебетується відповідний субрахунок 20 "Виробничі запаси".

Групування витрат на виконання замовлення за статтями представляє собою, по суті, вже готову калькуляцію його собівартості.

Для кінцевого складання калькуляції продукції сумують усі враховані за замовленням прямі і непрямі витрати та вираховують з цієї суми вартість повернутих на склад невикористаних матеріалів, деталей, напівфабрикатів та відходів. При виготовлені за замовленням одного виробу його собівартість буде загальним підсумком витрат даного замовлення. Якщо ж за замовленням виготовляється декілька виробів (або невелика серія), то фактичну собівартість одиниці визначають шляхом ділення загальної фактичної суми витрат на загальну кількість виробів.

Таким чином, виробничий облік і калькулювання є основними елементами системи управління не тільки собівартості продукції, але і виробництвом в цілому.

Собівартість продукції на ПМНВВП „Контингент” обліковується позамовним методом. Виходячи з того, що підприємство виготовляє комутатори лише на окремі замовлення, незавершеного виробництва на кінець періоду, виходячи з даних балансу, немає, то можна стверджувати, що метод калькулювання обраний вірно. На підприємстві, що досліджується, ведеться планове калькулювання, що видно з додатку 8. Проте, контролю та аналізу виконання плану не застосовується, що ми вважаємо доцільним.

Розділ 4. Розробка системи контролю та аналізу витрат

на підприємстві ПМНВВП “Контингент”

4.1. Інформаційне забезпечення контролю і аналізу витрат підприємства

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток контролю та аналізу як на макрорівні, так і на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності складають основу ринкової економіки.

Предметом аналізу є реальні витрати господарської діяльності. Предмет аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації. Виділяються дві групи користувачів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів господарюючого суб'єкта) становлять цілі діагностики й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також результатів та ефективності їх управлінських дій. Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи: а) тих, що безпосередньо зацікавлені у результативності роботи господарюючого суб'єкта (власники, акціонери, кредитори, партнери); б) тих. що захищають інтереси першої групи (контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа тощо).

Мета зовнішнього економічного аналізу - оцінити місце підприємства у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб'єкта, структурних підрозділів для забезпечення найповнішого використання потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він ґрунтується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній), яка регламентується або на інформації спеціальних обстежень всіх видів діяльності підприємства чи його підрозділів. Внутрішній аналіз, використовуючи весь комплекс економічної інформації, дає змогу оперативно управляти господарськими процесами, вдосконаленням організації виробництва ефективнішого використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, підвищенням конкурентоспроможності продукції на ринку.

Метою контролю обліку витрат підприємства є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильність ведення обліку витрат та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат підприємства, наведеної у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданням контролю операцій з обліку витрат підприємства є:

- встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат;

- перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат та калькулювання;

- підтвердження обґрунтованості обраного методу калькулювання;

- підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовуються, і закріплений в наказі про облікову політику;

- перевірка правильності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та визначення кошторисних ставок розподілу накладних витрат;

- підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат діяльності;

- перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати підприємства в звітності.

Предметом контролю операцій з обліку витрат підприємства є господарські процеси та операції, пов’язані з накопиченням та списанням витрат діяльності, а також відносини, що