Автор навчального посібника "Бухгалтерський облік в Україні" Завгородній В.П. [ ] у своїй праці комплексно розглянув питання організації і методології бухгалтерського обліку щодо форм обліку на підприємствах з різними формами власності та порядку складання бухгалтерської, податкової та статистичної звітності. В його іншій праці "Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту" в доступній формі описано методологію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації, проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту з використанням спеціального програмного забезпечення.

Досить цікавими, на наш погляд, є наукові праці Грабової Н.М., яка є автором і співавтором посібників, присвячених бухгалтерському обліку, зокрема: "Теорія бухгалтерського обліку", "Бухгалтерський облік на виробничих і торговельних підприємствах 2000", "Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках" [ ]. Це практичні посібники призначені для бухгалтерів, аудиторів, менеджерів, працівників фінансових, ревізійних та податкових органів, в яких розкрито роль обліку витрат в системі управління і контролю в умовах розвитку ринкової економіки, викладено теоретичні основи обліку витрат на підприємстві, напрямки його удосконалення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та прийнятих Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку [6, 8].

Одними з основних джерел спеціальної літератури, використаних при написанні даної дипломної роботи, є праці Ткаченко Н.М. „Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України" [ ] та Бутинця Ф.Ф. „Бухгалтерський фінансовий облік” [ ]. Основна увага в них приділяється вивченню економічного змісту витратних рахунків і методологічного ведення обліку витрат з урахуванням вимог національних стандартів .

В праці Лишиленко О.В. „Бухгалтерський фінансовий облік” [ ] досить детально вивчено та проаналізовано облік та методи формування і розподілу витрат у всіх сферах діяльності підприємства, наводяться різнобічні приклади кореспонденції рахунків для відображення господарських операцій, що використовуються для відображення витрат у різних видах діяльності підприємства, а також відображено документообіг при формуванні витрат підприємства.

Дану тему дуже цікаво висвітлює і Катерина Юрченко у статті „Методи обліку витрат на виробництво продукції”[ ]. Автор характеризує методи обліку витрат виробництва: позаказний, попередільний, метод обліку фактичних витрат та нормативний метод. Однак найбільшу увагу вона приділяє нормативному методу обліку витрат на виробництво продукції, обґрунтовуючи це тим, що даний метод може застосовуватись на різних підприємствах, як виробничих, так і не виробничих. Автор статті зауважує, що впровадження даного методу є найбільш раціональним для виробництв масового характеру, які використовують стандартизацію всіх виробничих процесів і рецептурне нормування витрат. В статті зазначено, що нормативний метод обліку витрат допоможе менеджерам отримати інформацію про відхилення фактичних витрат від норми, використовуючи яку, менеджер зможе вживати необхідні заходи для встановлення причин цих відхилень і попереджати їх виникнення в майбутньому.

Пізнавальною є і стаття пані Юрченко „Класифікація витрат виробництва в нових умовах господарювання” [ ], де запропоновано класифікувати витрати за видами діяльності та за функціями управління, що, на думку автора, буде сприяти зниженню собівартості продукції.

Досить широко в періодичній літературі висвітлено і питання управлінського обліку Нападовською Л., Кузнецовою С., Кучиною Л., Шандовою Н. та іншими. Дані вчені визначають управлінський облік як передумову для правильного і обґрунтованого обліку та раціоналізації вмтрат на підприємстві.

Питання організації та методики аудиту і контролю виробничих витрат наводяться в книзі Бутинця Ф.Ф. “Аудит і ревізія підприємницької діяльності” . Автор пропонує виконувати його в двох напрямках: спочатку провести фактичний контроль ( інвентаризацію незавершеного виробництва ), а вже потім документальний контроль. При документальному контролі перевіряється: дотримання умов визнання витрат, достовірність формування прямих матеріальних витрат, витрат на оплату праці, інших прямих витрат, а також загальновиробничих витрат, а також витрат діяльності підприємства.

В.М. Мурашко в підручнику “Контроль і ревізія” контроль витрат пропонує проводити в таких двох напрямках: перевірка обгрунтованості витрат та ревізія обліку витрат. В даній темі автор приділяє значну увагу методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Б.Ф. Усач в підручнику “Контроль і ревізія” методику проведення контролю витрат вбачає в контролі витрат за елементами і калькуляційними статтями, та в ревізії собівартості продукції.

Актуальною, на наш погляд, є праця Є.В. Калюги "Фінансово-господарський контроль у системі управління" [ ]. Вона присвячена актуальним питанням фінансово-господарського контролю витрат в умовах переходу до ринкових відносин. Розглянуті напрями контролю ґрунтуються на дослідженні і розробці його теорії, методології та практики з урахуванням накопиченого досвіду західних країн. Приділено увагу внутрішньогосподарському контролю витрат, спрямованому на попередження зловживань та обґрунтовується необхідність проведення інвентаризацій.

Питання контролю і аналізу також широко висвітлюється в періодичній літературі.

Зокрема, В. Моссаковський у своїй статті “Система контролю витрат виробництва за сучасних умов” досліджує взаємозв’язок між методом планування та обліку витрат та пов’язаного з ним контролю витрат .

Автор досліджує чотири методи обліку: стандарт-кост, директ-костінг, нормативний метод, чекова форма контролю витрат. Характеризуючи всі переваги та недоліки даних методів, він зазначає і багато прогалин в законодавстві України і визнає, що при належних засадах система контролю витрат виробництва в ринкових умовах потребує належної побудови інформаційного забезпечення та налагодження матеріального стимулювання за результатами діяльності підрозділів.

Анатолій Білоусов у праці “Внутрішній аудит: перспективи розвитку і методика організації на підприємствах України” говорить про нерозвиненість в даній сфері законодавства, недооцінення на підприємствах внутрішнього аудиту.

Отже, ми бачимо, що серед вчених-економістів немає єдиної думки щодо методики проведення контролю витрат на підприємстві.

Досить цікавим та зрозумілим для вивчення є праця Є.В. Мниха «Економічний аналіз" [ ], в якій розкривається