нематеріальних активів.
Витратний підхід
Як правило, такі об'єкти інтелектуальної власності, як інформаційні бази даних, що підпадають під визначення нематеріального активу, створюються протягом досить тривалого періоду, і витрати на їх формування найчастіше списуються за витратними статтями. Незважаючи на це, зібрана наукова бібліотека, наприклад, може становити величезну цінність - подекуди вона може бути найдорожчим активом підприємства, особливо в тих випадках, якщо це підприємство - науковий інститут або вищий навчальний заклад. Активи такого роду оцінюються, як правило, за методом вартості створення, тобто з точки зору витратного підходу.
Витратний підхід застосовується при оцінці вартості нематеріальних активів у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований прибуток не є стабільним.
При оцінці слід врахувати всі істотні витрати, такі як праця, маркетингові і рекламні витрати, витрати на страхування ризиків, пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності, витрати на вирішення правових конфліктів, на матеріали, витрачені на формування об'єкта інтелектуальної власності, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції - логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.
Порівняльний підхід
Є також порівняльний, або ринковий підхід. Він застосовується в тому випадку, якщо є досить розвинений ринок продажу нематеріальних активів, що оцінюються. Цей підхід ґрунтується на принципі ринку, що ефективно функціонує, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення.
Підхід прибутковості
При оцінці патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав використовується, як правило, третій підхід - підхід прибутковості.
Підхід прибутковості ґрунтується на розрахунку економічних вигод, пов'язаних з отриманням прибутку за рахунок нематеріальних активів, не відображених на балансі підприємства, які забезпечують прибуток на активи або власний капітал вище середнього рівня.
Аналіз та бухгалтерський облік нематеріальних активів з 01.01.2000 р. здійснюється на підставі П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" в розрізі груп, тобто сукупних однотипних за призначенням і використанням активів. Нематеріальні активи відображаються на синтетичному рахунку 12.
Нематеріальні активи підприємства, згідно з пунктами 10 і 11 П(С)БО 8, зараховуються за первісною вартістю і повинні підтверджуватися відповідними документами, в яких подається докладна характеристика об'єкта: первісна вартість, термін корисного використання, норма зносу, де використовуватиметься об'єкт.
Первісна вартість складається з: вартості придбання; митного збору (при імпорті); податків, що не підлягають відшкодуванню; інших податків, пов'язаних з придбанням нематеріальних активів (крім сплати відсотків за кредит банку).
Згідно з п. 6 П(С)БО 8, придбані (або створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства в тому випадку, якщо їх вартість може бути достовірно визначена і підприємство очікує отримання економічної вигоди у зв'язку з їх використанням (потенціал, що сприяє надходженню коштів або їх еквівалентів).
Витрати на придбання нематеріальних активів накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", субрахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів". При придбанні інтелектуальної власності в обмін на корпоративні права її вартість, зазначену в установчому документі, також слід відобразити на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".
Відповідно до п. 9 П(С)БО 8, не визнаються активом витрати на: дослідження; підготовку і перепідготовку кадрів; рекламу, просування продукції на ринку; створення, реорганізацію підприємства; підвищення ділової репутації підприємства.
Інтелектуальна власність на підприємстві може придбаватися як безкоштовно (безоплатно) отримана, в результаті обміну (бартеру), в результаті розробки тощо. Первісна вартість нематеріальних активів внаслідок обміну дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта. Вона визначається як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість в такому випадку дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта. Первісна вартість безоплатно отриманих нематеріальних активів також дорівнює справедливій вартості на дату їх отримання.
Інтелектуальна власність, внесена до статутного капіталу підприємства, оцінюється фахівцем - експертом-оцінювачем. Отримана при оцінці вартість є справедливою і визнається засновниками.
В таблицях 3.3.1 - 3.3.3 наведена кореспонденція рахунків при операціях з нематеріальними активами ТОВ “Свіча”.
Кореспонденція рахунків при операціях з нематеріальними активами в Івано-Франківському відділі житлових субсидій
№ з/п | Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума
1. | Здійснено оплату за програмне забезпечення для комп'ютерів | 371 | 311 | 14400
2. | До податкового кредиту включено суму ПДВ | 641 | 644 | 2400
3. | Отримано від постачальника програмне забезпечення | 154 | 631 | 12000
4. | Відображаються розрахунки за податковим кредитом по ПДВ | 644 | 631 | 2400
5. | Відображається переведення авансу в рахунок оплати виконаних зобов'язань постачальника | 631 | 371 | 14400
6. | Зараховано на баланс підприємства програмне забезпечення як придбаний нематеріальний актив | 125 | 154 | 12000
7. | Нараховано знос* | 833 | 133 | 333,33
8. | Знос віднесено на адміністративні витрати | 92 | 833 | 333,33
9. | Списано на фінансовий результат суму нарахованого зносу | 791 | 92 | 333,33
* У бухгалтерському обліку застосовується прямолінійний метод нарахування зносу, термін корисного використання - 3 роки: 12000 : 36 міс. = 333,33 грн.
№ з/п | Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума
1. | Відображено заборгованість засновника за внеском до статутного фонду підприємства | 46 | 40 | 8600
2. | Внесено внесок до статутного фонду підприємства у вигляді прав інтелектуальної власності | 154 | 46 | 8600
3. | Зараховано на баланс права інтелектуальної власності | 125 | 154 | 8600
4. | Нараховано знос | 833 | 133 | 430
5. | Знос віднесено на адміністративні витрати | 92 | 833 | 430
6. | Суму зносу списано на фінансовий результат | 791 | 92 | 430
За умови, що термін корисного використання прав інтелектуальної власності визначено в 20 місяців: