розроблені у США (коефіцієнти 1-6). Але на превеликий жаль дуже рідко застосовуються в процесі аналізу на вітчизняних підприємствах. Це можна пояснити тим, що до переліку нематеріальних активів, що обліковуються та використовуються на підприємствах нашої країни відноситься в багатьох випадках лише програмне забезпечення.
При застосуванні коефіцієнтів необхідно пам'ятати, що може відбуватися заниження чи завищення прибутку в результаті невиправданого терміну використання об'єкта інтелектуальної або промислової власності. В процесі бухгалтерського обліку слід приділяти значну увагу, щоб корисний термін використання нематеріального активу відповідав нормам діючого законодавства, не завищував вказаних в них строків, але у той же час був повністю вичерпаний з економічної точки зору.
Необхідно також звернути увагу на те, що нематеріальні активи, можуть бути недооцінені, наприклад, успішно запатентована продукція.
При аналізі гудвілу, необхідно пам'ятати, що не все можна відобразити в бухгалтерському обліку: широковідоме ім'я компанії може принести більший дохід, ніж компанія менш розрекламована.
В світовій практиці для аналізу нематеріальних активів використо-вуються наступні коефіцієнти:
1. Коефіцієнт визначення питомої ваги вартості нематеріальних активів в валюті балансу:
(1)
2. Коефіцієнт визначення питомої ваги нематеріальних активів
внесених у статутний фонд :
(2)
3. Коефіцієнт впливу нематеріального активу на виручку від реалізації:
(3)
4. Коефіцієнт впливу нематеріального активу на чистий прибуток підприємства:
(4)
5. Коефіцієнт визначення питомої ваги вартості специфічних нематеріальних активів (гудвіл) до активів в цілому на підприємстві:
(5)
6. Коефіцієнт впливу зміни приросту нематеріального активу до зміни чистого прибутку підприємства:
(6)
Для визначення амортизації та визначення придатності нематеріального активу застосовуються наступні коефіцієнти:
7. Коефіцієнт амортизації нематеріальних активів:
(7)
де Ана - сума амортизації нематеріальних активів на визначену дату; ПСна - первісна вартість нематеріального активу на визначену дату. 8. Коефіцієнт придатності нематеріального активу:
(8)
де ОСна - залишкова вартість нематеріального активу на визначену дату.
Для проведення більш детального аналізу нематеріальних активів, пропонуються до застосування в практиці аналізу наступні коефіцієнти (коефіцієнти 9-12). Це дозволить більш детально розглянути стан нематеріальних активів на підприємстві, зробити відповідний висновок що до положення кожного об'єкта (групи) нематеріальних активів, визначити також питому вагу окремої групи нематеріальних активів в валюті балансу, питому вагу в складі необоротних активів.
9. Коефіцієнт питомої ваги специфічних нематеріальних активів (гудвіл) в загальної вартості нематеріальних активів підприємства:
(9)
10. Коефіцієнт питомої ваги групи (об'єкта) нематеріальних активів у складі нематеріальних активів підприємства:
(10)
11. Коефіцієнт визначення питомої ваги групи нематеріального активу у валюті балансу:
(11)
12. Коефіцієнт визначення питомої ваги нематеріальних активів у складі необоротних активів підприємства.
(12)
Коефіцієнти аналізу нематеріальних активів дозволяють мати уяву про зміну нематеріальних активів в динаміці, виявляти слабкі місця та змінювати їх недопускаючи погіршення ситуації. Це важливо для суб'єктів господарювання, якщо згадати, що нематеріальні активи є найнеліквіднішими активами підприємства.
3.4 Аналіз ефективності використання НМА на ТОВ «Свіча»
На підставі вищенаведених даних підприємство ТОВ “Свіча” вирішило переглянути планові показники (таблиця 3.5.1).
Таблиця 3.5.1.
Планові показники діяльності ТОВ “Свіча”
Звітний період | Прогнозне надходження коштів | Фактичне надходження коштів | Переглянуті прогнозні надходження коштів
Варіант 1 | Варіант 2
2002 р. | 750 | 660
2003 р. | 750 | 400
2004 р. | 750 | 400
2005 р. | 750 | 300
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
750 | 180 | 135
Разом: | 11250 | 1760 | 1980 | 1485
Тепер порівнюємо показники.
У першому варіанті поточна вартість (1600 грн) активів, що стосуються обладнання, менша від суми очікуваних надходжень від активів (1980 грн). Отже, у цьому випадку активи не зменшили свою корисність.
У другому варіанті сума майбутніх надходжень від використання активів (1485 грн) менша, ніж поточна вартість активів (1600 грн). У цьому випадку визнається факт зменшення корисності активів на суму 115 грн (1600 - 1485).
У бухгалтерському обліку цю ситуацію буде відображено так (таблиця 3.5.2).
Таблиця 3.5.2.
№ з/п | Зміст запису | Дебет | Кредит | Сума, грн
1 | Введено в експлуатацію обладнання, на якому виготовляється обладнання для виробництва чіпсів | 104 | 15 | 2000
2 | Нараховано амортизацію на обладнання, на якому виготовляється обладнання для виробництва чіпсів | 23 | 134 | 800
3 | Капіталізовано витрати зі створення фірмової марки | 12 | 15 | 500
4 | Нараховано амортизацію на фірмову марку | 23 | 134 | 100
5 | Отримано дохід від продажу обладнання для виробництва чіпсів | 31 | 701 | 3000
6 | Отримано дохід від здавання обладнання для виробництва чіпсів у фінансову оренду | 31 | 732 | 940
7 | Операційні витрати з виготовлення обладнання для виробництва чіпсів | 23 | 31, 66 ... | 2940
8 | Списується собівартість виготовлення обладнання для виробництва чіпсів | 90 | 23 | 3840
9 | Відображено зменшення корисності активів. Субрахунок 9751 "Втрати від зменшення корисності активів" | 9751 | 134 | 115
Зверніть увагу на рахунок 134, на якому накопичується зношення генеруючої одиниці. Річ у тому, що в цьому випадку практично неможливо визначити, якою мірою зменшення корисності вплинуло на кожен актив, оскільки причиною зменшення корисності активу стало не пряме його пошкодження, а зменшення попиту на продукцію, що ним випускається. Тому ми використовуємо при складанні звітності концепцію "одиниці, що генерує кошти", яка вживається у міжнародному стандарті МСФЗ 36.
Генеруюча одиниця - це найменша визначувана група активів, яка забезпечує надходження коштів