внесення необхідних змін у господарсько-фінансову діяльність (стосовно витрат в цілому та окремих її видів) у результаті виявлених під час оперативного контролю недоліків. По-шосте, на підприємствах практично не проводиться кількісний вибір ефективності управління витратами діяльності збуту та організації.
Система управління витратами в Україні, що історично складалась, суттєво відрізняється від аналогічної в Європі, США, Канаді та інших країнах особливо за структурою об'єктів. Підходи вітчизняного та зарубіжного менеджменту до витрат є принципово різними. За кордоном практично весь внутрішньогосподарський (управлінський) облік має на меті управління витратами, у вітчизняному є обліку головною є функція реєстрації (повнота, системність, хронологія, точність) витрат визначеною базою.
Прийняття будь-якого обгрунтованого управлінського рішення на переробному підприємстві неможливе без детального обліку, економічного контролю та аналізу витрат діяльності, покликаних забезпечити необхідною інформацією управлінських персонал підприємства, який відповідає за планування, організацію, контроль та аналіз господарсько-фінансових операцій та приймає в межах своєї компетенції різноманітні адміністративні рішення. Тобто якщо облік сам по собі є метою, то контроль та аналіз витрат є засобами для досягнення мети. Крім цього, аналіз є базовим інструментом функції контролю, який реалізується через систему порівнянь інформації.[33;c.67].
Оскільки ефективність функціонування підприємств в умовах ринку на основі виважених управлінських рішень багато в чому залежить від якості даного обліку, контролю та аналізу витрат, що супроводжують господарсько-фінансову діяльність, то тут не можна залишити поза увагою історичний аспект генезису обліку відповідно до загальних облікових принципів, які використовуються. У світовій практиці бухгалтерський облік розподіляється на два різновиди - фінансовий та внутрішньогосподарський, відмінності між ними наведено у таблиці 1.1.
Значущість бухгалтерського обліку для управління витратами діяльності на підприємстві полягає у тому, що він являє собою систему збирання, виміру, обробки і передачі інформації для прийняття виважених управлінських рішень.
Таблиця 1.1
Порівняльна характеристика фінансового та внутрішньогосподарського (управлінського)обліку за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО)
Порівняльні характеристики | Внутрішньогосподарський (управлінський)облік | Фінансовий облік
Користувачі | В середині фірми | Зовнішні
Час | Сьогодення та майбутнє | Минуле та сьогодення
Охоплення | Окремі підрозділи фірми | Уся фірма
Одиниці обліку | Гроші чи натуральні одиниці | Гроші
Контролюється | Потребами керівників | Статутом,
Критерії інформації | Релевантність, корисність, сприйнятність | Об'єктність, верифікованість
Зазнані пріоритети | Швидкість отримання інформацій | Точність
Період | Будь-які терміни | Рік (або протягом року)
Колишня вітчизняна та сучасна міжнародна концепції обліку мають з одного боку певну схожість (орієнтацію на користувача інформації), а з іншого - значні розбіжності, насамперед пряме використання даних бугалтерського внутрішньогосподарського (управлінського) обліку безпосередньо для прийняття управлінських рішень менеджерами підприємства. Тобто поділ перш за все стосується побудови обліку витрат, заходів та результатів діяльності.
За окремими оцінками облік як одна з функцій управління незалежно від форм власності і типу економічних відносин обслуговує управлінський процес, створюючи понад 80% інформаційної бази управлінських рішень, що приймаються [95, с.4].
До такого виду обліку як фінансовий "більшою частиною відносяться аспекти минулої діяльності, призначеної для зовнішньої звітності, тобто він служить для надання фінансової інформації таким зацікавленим сторонам як інвестори, кредитори і державні органи" [20, с.9].
У світовій практиці облік витрат внутрішньогосподарського напрямку, зазвичай, ведеться окремо від загального (фінансового) обліку, оскільки особи, які знайомі з останнім, не часто бувають знайомі з виробничими технологічними процесами, особливостями його організації та методами реалізації продукції, що обумовлено вузькою спеціалізацією процесу управління. Ціна помилки тут більша. Досить сказати, що помилка при віднесенні, наприклад, затрат на виробництво одного виду продукції виробництва на собівартість іншого по суті призводить до подвоєння кількісного виміру такої помилки.
Характер системи бухгалтерського обліку витрат діяльності на підприємствах зумовлюється типом підприємства, формою власності, обсягом його господарської діяльності, фінансовим станом, наявністю в ньому спеціалізованих підрозділів і відповідних фахівців.[12;c.84].
Необхідність наявності досконалої системи бухгалтерського обліку витрат діяльності обумовлена багатьма факторами.
По-перше, облік витрат дозволяє визначити рентабельність процесів діяльності - виробництва, збуту (реалізації) та організації.
По-друге, якщо будь-яке підприємство встановлює ціни на продукцію на основі неправильної системи обліку витрат діяльності, його ціни можуть виявитися для споживачів або надто високими, або надто низькими. В останньому випадку підприємство отримує недостатній прибуток, що не дає можливості підвищувати ефективність його діяльності. Якщо ж ціна на конкретному підприємстві надто висока порівняно з цінами інших алогічних підприємств, то більша частина покупців, а значить обсягу реалізації, переходить до конкурентів.
Тим часом необхідно не лише створити умови, коли ціноутворення буде базуватися на досконалій системі обліку витрат, але й своєчасно і в повному обсязі реагувати на виявлені відхилення.
По-третє, облік витрат діяльності сприяє вирішенню таких завдань:
1.
збільшенню продукції шляхом порівняння з раніше визначеними нормами результатів випуску продукції на одного працівника та на одну одиницю;
2.
визначенню виробничих операцій, які можуть бути механізовані та автоматизовані;
3.
збалансуванню продукції по окремих підрозділах з метою оптимального використання виробничих запасів, напівфабрикатів, енергоресурсів, потужності тощо;
4.
розробці стратегії продажу;
5.
забезпеченню правильних, достовірних відомостей про виробничу діяльність;
6.
оптимальному розподілу витрат;
7.
визначенню прибутків по конкретній продукції.
По-четверте, значення повноцінного обліку витрат діяльності полягає у тому, що від допомагає контролювати та аналізувати витрати, встановлюючи критерії ефективності діяльності підприємств. Завдяки обліку витрат діяльності та їх різновидів як у повному обсязі, так і по окремих статтях можна встановити, де саме були зроблені витрати, що дає реальну основу для їх скорочення. Водночас слід пам'ятати, що скорочення витрат діяльності не повинно перетворюватися на самоціль, оскільки не виважені дії у цьому напрямку можуть негативно позначитися на погіршенні обслуговування споживачів. А в