неустойки.
9.
Інші витрати операційної діяльності.
До інших витрат операційної діяльності відносяться:
-
витрати на гарантійний ремонт;
-
інші витрати, пов'язані із забезпеченням наступних витрат і платежів;
-
витрати на утримання основних засобів;
-
витрати на утримання інших необоротних активів соціально-культурного і побутового призначення.
К-т: 1. Списання сальдо інших операційних витрат на фінансові результати.
Аналітичний облік до 92 "Адміністративні витрати" і 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться за видами (статтями) доходів і витрат так же як на оптових підприємствах. Аналітичний облік торговельних витрат до рахунку 93 "Витрати обігу" ведеться за встановленою для торгівлі номенклатурою статей аналогічно як на оптово-збутових і оптових підприємствах.
Аналітичний облік доходів і витрат в роздрібній торгівлі як і в інших галузях діяльності має розкривати елементи собівартості реалізованих товарів і створення чистого доходу від їх реалізації та служити джерелом інформації (облікових даних) для заповнення Звіту про фінансові результати.
Аналітичний облік до синтетичних рахунків доходів і витрат від іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій, виходячи із змісту статей доходів і витрат, встановленого Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З "Звіт про фінансові результати", повинен вестись в розрізі наступних статей:
Рахунок 95 "Фінансові витрати":
Д-т:
1. Відсотки за кредит.
2. Інші фінансові витрати, пов'язані з залученням позикового капіталу.
К-т: 1. Списання сальдо фінансових витрат на фінансові результати.
Рахунок 96 "Втрати від участі в капіталі": Д-т:
1. Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства.
2.
Втрати від спільної діяльності.
3.
Втрати від інвестицій в дочірні підприємства.
К-т: 1. Списання сальдо втрат від участі в капіталі на фінансові результати.
Рахунок 97 "Інші витрати": Д-т:
1. Собівартість реалізованих фінансових інвестицій.
2.
Собівартість реалізованих необоротних активів.
3.
Собівартість реалізованих майнових комплексів.
4.
Втрати від неопераційних курсових різниць.
5.
Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій.
6.
Списання необоротних активів.
7.
Інші витрати звичайної діяльності.
8.
Виплати страхових сум та страхових відшкодувань.
9.
Витрати на перестрахування.
10.
Щомісячне списання сальдо доходу від перестрахування на субрах. 703.
К-т: 1, Повернуті перестраховиками частки страхових платежів.
2.
Щомісячне списання сальдо витрат на перестрахування на субрах. 703.
3.
Списання сальдо інших витрат на фінансові результати.
За дебетом статті "Витрати на перестрахування" (субрахунок 979 "Перестрахування") ведеться облік витрат, які складаються із сум часток страхових платежів, що сплачуються страховикам за договорами перестрахування. За кредитом цієї статті "Повернуті перестраховиками частки страхових платежів" відображаються суми повернутих перестраховиками страхових внесків і страхових премій у разі дострокового притінення дії договору перестрахування.
Особливість синтетичного та аналітичного обліку перестрахувань на субрахунку 979 в тому, що щомісяця сальдо субрахунку (статті) списується в кореспонденції з субрахунком 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" (відповідно Дт 703 - Кт 979 або Дт 979 - Кт 703).
Рахунок 99 "Надзвичайні витрати": Д-т: 1. Втрати від стихійного лиха.
2.
Втрати від техногенних катастроф і аварій.
3.
Інші надзвичайні витрати.
3.1. Втрати від пожеж.
3.2. Затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних катастроф і аварій.
3.3. Збитки від інших надзвичайних подій та операцій. К-т: 1. Списання на зменшення надзвичайних витрат.
2. Списання сальдо надзвичайних витрат на фінансові результати.
2.2 Зміст, завдання і значення аналізу та контролю витрат
Аналіз (від грец. - analisis) буквально означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньому властивому цьому об'єкту складові (уявні чи реальні). Він виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям "синтез" (від грец. - sinthesis) - з’єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.
Діалектичний тандем " analisis-sinthesis ", аналіз-синтез, розуміється як синонім усякого наукового дослідження. У будь-якій галузі наукових знань, у будь-якій сфері людської діяльності (політичної, міжнаціональної, суспільної, соціальної, екологічної, культурно-побутовий і ін.) обійтися без аналізу-синтезу неможливо.
Деякі вчені обґрунтовано зв'язують виникнення аналізу зі становленням бухгалтерського обліку, з балансоведенням.
Бухгалтерський облік був і є основним "постачальником" економічної інформації про господарську діяльність підприємств. Частка економічної інформації, одержуваної через систему бухгалтерського обліку, досягає на підприємствах і в об'єднаннях 70% і більш. Бухгалтерський облік відбиває господарські операції в первинній документації, записі їхній у регістрах синтетичного й аналітичного обліку й у складанні бухгалтерської звітності. Те, що саме бухгалтери першими стали аналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємств, цілком природно. Кожен бухгалтер, склавши баланс, цікавиться станом господарських засобів і джерел їхнього утворення, з'ясує, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, які недоліки гальмували господарську діяльність у минулому звітному періоді. Аналізувати баланс і звітність бухгалтерів змушувало саме життя.
За останні роки кількість інформації, яку треба використовувати для управління, зросла настільки, що будь-який керівник без підтримки технічних засобів збереження й обробки інформації не може тримати у своїй свідомості всі наявні в нього ресурси, зв'язки й обмеження. Він не може також обґрунтовано вибрати критерій оптимізації і тому прийняті ним рішення, власне кажучи, виявляються випадковими. Отже, необхідні інші, науково обґрунтовані, математичні методи управління.[8; с.15].
Виходячи з загальної теорії управління - управління підприємством полягає в цілеспрямованому впливі керуючої системи на керований об'єкт для досягнення поставленої мети. У сфері управління закономірності виявляються статистично, іншими словами, розрахункові значення виявляються вірними не в кожному окремому випадку, а тільки в середньому, при багаторазовому повторенні з тими самими вихідними даними. Більш того, математичні вираження, що використовуються для виконання розрахунків при вирішенні завдань управління, - це не точні формули, а математичні моделі, що відбивають досліджувані явища лише приблизно з якоюсь точністю (звичайно невисокої) і вірогідністю (надійністю). Отриманим результатам не можна вірити цілком, тому що математична модель, навіть дуже вдала та точна для якихось визначених умов, виявляється непридатної для інших умов, що змінилися.
Розробка спеціальних методів економічного аналізу базується на науково обґрунтованій класифікації його видів, обумовленої потребами практики управління. В основі класифікації