підприємством показує, що економічний аналіз займає важливе місце в інформаційній підсистемі управління для економічного обґрунтування управлінських рішень і контролю за їх виконанням.
Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.
Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.
Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявити хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.
За цих умов аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розробки системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.
Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.
Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об'єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів, "підігнати" товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось становлення так званого ринку покупця - практичне втілення концепції маркетингу.
Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивно нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.
За умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що дійсно потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан І потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи наявних служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу.
Аналітичні розрахунки треба будувати з урахуванням фактичного стану суспільства та економіки. Наприклад, зараз для України актуальним є досвід високо-розвинутих країн. Однак об'єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам: специфічна матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її правовий захист.
У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.
Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.
Аналіз діяльності підприємств розпочинають з вивчення ринків продукції і ринків сировини. Потім аналізують обсяги виробництва і реалізації продукції. Успішне виконання кожним промисловим підприємством державних замовлень і планових завдань з названих показників сприяє розвитку економіки, задоволенню потреб народного господарства і населення в необхідній продукції. Від обсягів виробництва і реалізації продукції, її якості та асортименту залежать усі інші показники роботи підприємств: собівартість, прибуток, рентабельність і інші. Основні завдання аналізу витрат є:
Ш
перевірка відповідності вимогам ринку прийнятих завдань з обсягу виробництва і реалізації продукції у цілому та за номенклатурою і якістю (з врахуванням державного замовлення, договорів);
Ш
оцінка виконання державних замовлень і планів виробництва, відвантаження і реалізації продукції за зміну, день, п'ятиденку, декаду, місяць, квартал наростаючим підсумком з початку року;
Ш
виявлення і розрахунок факторів, що впливали на виконання планових завдань;
Ш
розкриття і виявлення резервів і невикористаних можливостей зростання обсягів виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості;
Ш
розробка заходів з використання виявлених резервів, усунення недоліків і здійснення контролю за їх реалізацією.
Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення аудиторських перевірок.
Аудит в сучасному понятті цього слова існує вже більш як двісті років. Офіційною датою виникнення аудиторської діяльності вважається 1853 рік -дата реєстрації перших у світі професійних організацій аудиторії, які сьогодні представлені інститутом привілейованих бухгалтерів Шотландії. Тому Великобританія, одна з найбільш економічно розвинутих країн того часу, вважається батьківщиною цієї професії [61, с.5].
В перекладі з латинської audit: означає "той, що слухає", а аудитор -"слухач". Зокрема, споріднене їм слово "аудиторія" означає приміщення, яке призначене для прослуховування лекцій і бесід. Аудитором у Стародавньому Римі називали кращого учня, якого вчитель призначав для оцінки знань інших учнів [13; с.4].
Теорія аудиту обґрунтовує необхідність його виникнення з різних точок зору. Найбільшого визнання у Великобританії та США здобули такі три підходи: потреби потенційного чи існуючого інвестора; теорія агентів: теорія мотивації [61; с.5].
Перший підхід полягає у тому, що кожен інвестор компанії, навіть при наявності необхідного рівня знань у сфері фінансового аналізу, не впевнений у достовірності показників фінансової звітності, не обізнаний із системою бухгалтерського обліку, результатом якої є дані показники. Підтверджуючи публічну звітність, аудитор виступає певним гарантом порядності відносин між основними учасниками господарської діяльності. Саме й