цьому полягає його суспільне значення.
Теорія агентів (управляючих) пояснює потребу в аудиті, посилаючись на історичні факти незалежної перевірки звітів управляючих (стюардів) на замовлення землевласників (лендлордів). Розглядаючи управляючих як агентів власника, ця теорія вказує на потенційний конфлікт їхніх інтересів, роль третейського судді в якому відводиться аудитору.
Теорія мотивації, погоджуючись з перерахованими вище доказами, враховує суто психологічні моменти. Вважається, що працівники більш відповідально ставляться до складання звітності тому, що знають про обов'язковість її перевірки аудитором, що знижує можливість помилок і шахрайства, а отже, сприяє забезпеченню інтересів користувачів цієї звітності.
Таким чином, потреба в аудиті виникла у зв'язку з наступними обставинами:
-
можливість необ'єктивної інформації зі сторони адміністрації у випадках конфлікту між нею та користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
-
залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути досить значними) від якості інформації;
- необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
- часта відсутність у користувачів інформації доступу до її якості [14;с.6].
В будь-якій країні аудит є елементом її фінансово-господарської системи, що визначає його зміст і функції. Тому в різних країнах прийняті різноманітні тлумачення змісту аудиту.
Комітетом з основних концепцій аудиту Американської Асоціації Бухгалтерів аудит було визначено як "системний процес об'єктивного отримання і оцінки доказів про економічні дії і події з метою визначення ступеню відповідності цих тверджень встановленим критеріям і подання результатів перевірки зацікавленим користувачам" [46, с 16]. Таким чином, згідно широкого підходу поняття "аудит" по суті ототожнюється з будь-якою формою контролю, а його межі в кінці кінців розширені до масштабів цілісної системи господарського контролю.
З точки зору розвитку аудит пройшов три стадії еволюції: перша -підтверджуючий аудит, друга - системно-орієнтований аудит і третя - аудит, що базується на ризику.
Спочатку аудит був лише знаряддям перевірки і підтвердження достовірності бухгалтерських документів та звітності. Потім став системно-орієнтованим економічним контролем. Системно-орієнтований аудит -експертиза на основі аудиту системи внутрішнього контролю. При ефективній системі внутрішнього контролю ймовірність помилок незначна і необхідність в досить детальній перевірці відпадає; при наявності неефективної системи внутрішнього контролю клієнту надаються рекомендації по його покращенню. Отже, системний підхід зумовив нові якості аудиту, його консультативну сутність. Третій етап розвитку аудиту -аудит, що базується на ризику - це концентрація аудиторської роботи в областях з більш високим ступенем ризику, що значно спрощує аудит в областях з низьким ризиком. [15;с.5] [18;с.20].
В Україні аудиторська діяльність ( професія аудитора в її сучасному вигляді) почала розвиватись в результаті переходу до ринкових відносин, оскільки в умовах планової централізовано-керованої економіки потреба в незалежному фінансовому контролі, яким є аудит, природно не виникала. Його цілком замінювала система відомчого і позавідомчого контролю, зосередженого на пошуку недоглядів та зловживань у фінансово-господарській діяльності підприємств, виявленні помилок і відхилень у звітності, встановленні і покаранні винних.
В Україні необхідність та основні положення регулювання і здійснення аудиторської діяльності були закладені в Законі України "Про аудиторську діяльність". В українському законодавстві основний акцент в аудиті зроблено на підтвердженні звітності. Редакція ст.4 Закону України "Про аудиторську діяльність" практично звузила поле діяльності аудиторів, визначивши аудит як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам" [57;с.8].
В сучасних умовах реформування економіки України до ринкових умов господарювання та трансформації бухгалтерського облік) на міжнародні стандарти обліку з особливою гостротою постає проблема достовірності і облікової інформації як на рівні підприємства, так і на рівні зовнішніх по відношенню до підприємства суб'єктів ринку. Особливої актуальності вона набуває за умов посилення контролю з боку держави за дотриманням підприємствами незалежно від форм власності, відомчої підпорядкованості вимог чинного законодавства щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
За таких умов аудит є одним з невід'ємних видів незалежного фінансового контролю, що забезпечуватиме завчасне виявлення відхилень в системі ведення бухгалтерського обліку і складання звітності та їх усунення підприємствами, що призведе до суттєвого збільшення попиту на аудиторські послуги, і висуває на перший план розробку методики аудиторської перевірки різних ділянок обліку.
Завданнями аудиту операцій з обліку витрат діяльності є:
Ш
встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат діяльності;
Ш
перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат та калькулювання;
Ш
підтвердження обгрунтованості обраного методу калькулювання;
Ш
підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується, і закріплений в наказі про облікову політику;
Ш
перевірка правильності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та визначення кошторисних ставок розподілу накладних витрат;
Ш
вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат;
Ш перевірка правильності відображення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат;
Ш вивчення правильності накопичення та списання витрат фінансової, інвестиційної діяльності;
Ш підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат діяльності;
Ш перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати діяльності в звітності.
Організація і методика аналізу та аудиту визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням про суб'єкт господарської діяльності. Зростання обсягів інформації потребує певної її систематизації і класифікації, оскільки без такого підходу важко зібрати необхідні аудиторські докази, правильно оцінити господарські явища, факти, процеси виробництва.
Джерелами інформації для проведення аналізу і аудиту витрат є:
-
законодавчі акти;
-
нормативно-правові документи;
-
внутрішня організаційно-розпорядча документація;
-
норми витрачання запасів;
-
кошторисна документація;
-
договірна документація;
-
службове листування;
-
виробничо-фінансові плани;
-
первинні та зведені документи;
-
регістри аналітичного і синтетичного обліку;
-
дані оперативного обліку і звітності;
-
фінансова