Ефект впливу зростання товарообігу на зниження рівня витрат обігу визначається складом витрат обігу, часткою постійних витрат у загальному обсязі витрат обігу.

2) Зміна цін на товари.

При зниженні цін підвищується продаж товарів, що в остаточному результаті призводить до зниження витрат обігу.

3) Рівень витрат обігу залежить від наявності транспортних засобів, їх економічності і ефективності використання.

4) Застосування прогресивних форм обслуговування покупців.

Рівень витратовіддачі. Цей показник являється зворотнім по відношенню до рівня витратомісткості. Він характеризує об’єм товарообігу, який припадає на одиницю витрат обігу підприємства, тобто він вказує на результативність його поточний витрат.

, (3.4)

де - товарообіг

- сума витрат обігу

Рівень рентабельності витрат обігу визначається як відношення суми прибутку до суми витрат обігу, виражений в процентах. Рівень рентабельності витрат обігу являється одним з важливих показників ефективності поточних витрат торгового підприємства

, (3.5)

де - прибуток;

- сума витрат обігу

Критерієм економічності поточних витрат торгового підприємства «Оптіма Телеком» виступає мінімізація рівня витратомісткості його торговельної діяльності.

Низький рівень витратомісткості дозволяє торговому підприємству отримати конкретні конкурентні переваги на споживчому ринку, вільніше здійснювати його цінову політику; при інших рівних умовах досягти більш високих розмірів прибутку. Однак, потрібно зважити на те, що зниження рівня витратомісткості являється важливим завданням, але не ціллю діяльності торгового підприємства, так як воно може супроводжуватись зниженням рівня торгового обслуговування покупців, відмовою від продажу користованих потребами окремих витратомістких товарів, зміною пріоритетів стратегічного розвитку на короткотермінові економічні вигоди в поточному періоді. Тому основною ціллю управління витратами обігу на торговому підприємстві являється оптимізація їх суми і рівня, яка забезпечує досягнення передбачених об’ємів товарообігу і прибутку.

3.2. Методика факторного аналізу витрат.

В процесі господарської діяльності торгівельних підприємств і організацій на величину витрат впливає велика кількість різних факторів. З них можна виділити головнi: об`єм та структура товарообігу; ритмічність виконання плану товарообігу; зміна ціни на товари та послуги; організація транспортування товарів; обертання товарів; стан матеріально-технічної бази.

Об`єм товаробігу впливає як на суму та на рівень витрат обігу. Якщо при збільшені об`єму товарообігу сума витрат збільшується, то рівень, як правило, зменшується. Це відбувається за рахунок того, що одні витрати з збільшенням товарообігу зростають майже пропорційному росту товарообігу, інші залишаються незмінними. Стаття витрат, яка змінюється, називається "змінною", а яка залишається незмінною - "умовно- постійною".

Таке ділення статтей є умовним тому, що із збільшенням товарообігу і об`єму діяльності торгових організацій зростає і сума постійних статтей, але незначно. Змінні статті при цьому також зростають, але не в такій пропорції.

Неухильний зріст товарообігу супроводжується, як правило, зниження рівня витрат обігу. Залежність його від об`єму товарообігу підтверджується тим, що великі торгові організації або підприємства мають частіше всього більш низький рівень витрат обігу. І навпаки в малих торгових підприємствах з меншим товарообігом рівень витрат обігу вище.

Умови для скорочення витрат в організаціях і підприємствах з великим об`ємом товарообігу пояснюється тим, що тут раціональніше використовуються торгові приміщення і торгова техніка, краще організовується постачання ланки товарами, складаються умови для більш кращої торгової роботи. Для того щоб визначити вплив зміни об`єму розвитку роздрібного товарообігу на загальний рівень витрат обігу, необхідно визначити рівень постійних витрат. Для цього планову суму постійних статтей витрат необхідно поділити на фактичний товарообіг і обчислити результат в відсотках. Різниця одержана в порівняння визначеного рівня витрат з плановими, дасть розмір впливу зміни об`єму роздрібного товарообігу на рівень витрат обігу.

Для визначення впливу зміни об`єму роздрібного товарообігу на суму витрат обігу необхідно визначити суму змінних витрат. Для цього фактичний товарообіг перемножують на плановий рівень зміни статей витрат і ділять на 100. Різниця від порівняння визначенної суми з плановою буде показувати розмір впливу об`єму роздрібного товарообігу на суму витрат обігу. Вплив роздрібного товарообігу на суму витрат обігу також визначають шляхом множення відхилення фактичного роздрібного товарообігу від планового на плановий рівень постійних статей витрат і діленням результату на 100.

Структура товарообігу також впливає на суму та рівень витрат обігу, так як при реалізації різних видів товарів затрати неоднакові. Вантажоємкі товари - зерно, меблі, сіль потребують відносно більших затрат по перевозці, погрузці і схову. А такі товари, як скло віконне, фарфоро-фаянсова посуда, скляний посуд потребують більшої обережності при транспортуванні, покращення упаковки, великих затрат робочої сили при погрузці та розгрузці. А хлопчатобумажні, шовкові та шерстяні тканини, готова одежа, навпаки, потребують менше затрат по зберіганню, упаковці та транспортуванні. По продовольчим товарам допускаються втрати в межах норм природніх втрат, тоді як у більшості промислових товарів норми природніх втрат не вико-ристовуються. Однак ступінь впливу структури товарообігу на суму і рівень витрат обігу на практиці в більшості випадках не визначаються. Це пояснюється тим, що витрати обігу враховуються без диференціації по товарним групам.

В торгових підприємствах немає таких даних, які характеризують витратоємкість товарів окремих груп. Облік витрат обігу по товарним групам при великій кількості потребує значного ускладнення первинного бухгалтерського обліку. Тому в цілях поглибленого аналізу та виконання необхідних планово-економічних розрахунків проводять вибірковий облік витрат обігу в розрізі товарних груп.

Вплив зміни структури товарообігу на витрати можна визначити