Задля збереження та поліпшення загальної прибутковості підприємства його керівництво повинно у кожний даний момент знати розміри специфічних витрат і прибутків з кожного виду продукції, з кожного виду і-діяльності, з кожного структурного підрозділу. Цю інформацію можна отримати за допомогою бухгалтерського обліку, зокрема таких його різновидів як фінансовий облік та внутрішньогосподарський.[76;c.119].

Фінансовий облік на базі глибокої аналітики визначає загальні результати наприкінці звичайного звітного періоду, оцінює діяльність підприємства в цілому і його окремих підрозділів та розкриває поточний фінансовий стан підприємства, розміри прибутків і збитків за період, що розглядається.

Внутрішньогосподарський облік є дуже специфічним, а відтак заслуговує на особливу увагу аналіз зарубіжної практики обліку витрат за цим варіантом. Тим більше, що в Україні відбувається реформування бухгалтерського обліку, його узгодження та поступовий перехід на загальноприйняті у міжнародній практиці принципи побудови обліку.[12;c.82].

Американські фірми, наприклад, використовують у своїй практиці ті самі основні методи обліку, що й у сфері торгівлі. При цьому процес придбання і реалізації потребує застосування додаткових рахунків, що впливає на складання звітності про прибутки і збитки. Поряд з показниками виручки від продажу (реалізації) до останньої включаються також операційні витрати (витрати збуту і непланові втрати). Для американської системи обліку характерним є термін "Операційні витрати" (Operating expenses), що об'єднує всі витрати.

При цьому усі три з перелічених елементів звітності являють собою неабиякий інтерес для власника (менеджера) підприємства, оскільки від стану постійного контролю та правильності обліку значною мірою залежить і розмір кінцевого прибутку.

Наприклад, у американській практиці операційні витрати показані трьома групами [88; с.126]:

1.

2.

3.

Вагомою є побудова внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Документи Національної федерації бухгалтерів США трактують внутрішньогосподарський (управлінський) облік як процес пізнання, оцінки, накопичення, аналізу, підготовки, тлумачення і повідомлення фінансової інформації, що використовується управлінським апаратом для планування, визначення вартості та контролю в рамках підприємства. [33; с.8-9]. Та цим складові даного процесу не вичерпуються, оскільки жодне підприємство не функціонує у вакуумі, а відтак повинно готувати фінансові звіти для різних органів державного регулювання.

На відміну від фінансового обліку витрат у внутрішньогосподарському (управлінському) обліку вдаються до додаткової документації, наприклад, такої як фінансові звіти, включаючи звіти про рух грошових коштів, та різних фінансових відомостей, а також до даних у натуральному (не грошовому) виразі. Таким чином даний обліковий метод використовується на практиці для здійснення підприємством функцій планування, контролю, аналізу та прийняття рішень.

У цілому ж цей вид обліку призначений для забезпечення ефективного використання різноманітних ресурсів і встановлення відповідальності.

У США діє Інститут внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, який готує відповідних фахівців. Безумовно, відчувається потреба впровадження практики управлінського обліку в повсякденну діяльність вітчизняних переробних підприємств.

По-п'яте, якісні показники бухгалтерського обліку дуже важливі для користувачів із непрямим фінансовим інтересом (податкових адміністрацій, інших їх регулюючих органів, професійних спілок тощо).

Облік витрат діяльності більше пов'язаний з оцінкою діяльності підприємства в ході звітного періоду. Він повинен безперервно відбивати розрахункову оцінку стану витрат і прибутків, дозволяючи керівникам підприємств вносити необхідні корективи саме в оперативному режимі, а не лише після закінчення того чи іншого звітного періоду, коли вже запізно виправляти становище. Ось чому необхідна об'єктивна щоденна, щотижнева, щомісячна інформація з цих показників. Такий підхід дозволяє не лише виявити сам факт відхилення від намічених рівнів витратомісткості, але й визначити конкретних винуватців у перевищенні тих чи інших витрат.[36;c.27].

В ідеалі до цього можна додати ще й визначення витрат і прибутковості діяльності за кожної виробничої чи невиробничої операції. Проте точне визначення останнього досить складне питання в умовах недосконалої організації системи бухгалтерського обліку, відсутності достатньої кількості кваліфікованих фахівців, а також належної комп'ютеризації.

До того ж необхідно врахувати не лише можливий вплив досконалої системи обліку витрат на підвищення ефективності функціонування підприємств галузі, але й ефективність самого облікового процесу. Останнє визначається співвідношенням ефекту від впровадження системи обліку та витратами на його проведення. Обмеженнями в даному випадку є вартість ведення обліку витрат.

Сучасний рівень бухгалтерського обліку в Україні не повною мірою відповідає вимогам ефективного управління витратами діяльності на переробних підприємствах.

До вад вітчизняного бухгалтерського обліку в цілому можна віднести:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Серед недоліків діючої системи планування, обліку, контролю та аналізу витрат діяльності - виробництва, збуту та організації - застосування дуже загальних, усереднених, недостатньо конкретних показників. В основному ці абсолютні та відносні величини витрат по окремих статтях -номенклатури витрат.

Ретельний системний та своєчасний облік матеріально-речових, трудових та фінансових елементів витрат та собівартості, витрат зі збуту й організації безумовно сприятиме зниженню загального обсягу витрат переробних підприємств, а також його складових. При цьому провадити його потрібно не лише в постатейному, а й за видами готової продукції, а також у груповому розрізі. Тим більше, що в усіх виробничих галузях ведуть калькуляційні розрахунки собівартості з використанням нормативного, показового чи попередільного методів, що власні тим чи іншим господарським умовам.

Тобто оптимальна система бухгалтерського обліку, контролю та аналізу за показниками