А це у свою чергу різко підірвало економічне становище даного підприємства , про що свідчать дані балансу за 2007 рік. До внутрішніх факторів відносяться розміри підприємства, місце його розташування, умови транспортування і зберігання товарів, асортиментна структура товарообігу, форми обслуговування, рівень механізації і автоматизації технологічних процесів. Всім внутрішнім факторам можемо дати таку оцінку: гуртово-торгівельне підприємство дуже розкинуте і веде широку торгівельну діяльність і це негативно вплинуло на прибуток підприємства. Оскільки підприємство має магазини, які віддалені один від одного, тобто перебувають у різних селах, тому зростають транспортні витрати, а товарообіг залишається низьким, так як велика конкурентна спроможність приватних осіб, що займаються нелегальною торгівлею. Асортиментна структура також різко звузилась, зникла майже вся промислова група і продовольча група товарів, що швидко псуються. Звичайно споживач одержуючи мізерні доходи піде на ринок для того, щоб отримати дешевий товар, тому найбільшу питому вагу складає господарська група товарів, яка становить 70%, решта, промислова група товарів становить 10% і нарешті продовольча – 20%.
Особливість аналізу витрат проявляється в тому, що далеко не всі фактори, що вказують на суму і рівень витрат, володіють факторними ознаками, і більша частина факторів знаходиться в стохастичному взаємозв’язку з рівнем витрат. Під стохастичним аналізом розуміють вивчення зв`язків і взаємозалежності, які між собою не пов’язані суворо функціонально, коли вплив факторів на кінцевий результат виявляється не прямо, а у вигляді тенденцій, напрямків, які існують в об’єктивній реальності і мають бути виявлені за допомогою певних аналітичних прийомів. При проведенні детермінового факторного аналізу такі фактори об’єднують в групу “інші фактори”. Під детермінованим аналізом розуміють виявлення факторів, які впливають на кінцевий результат, у разі якщо між ними (між кінцевим результатом і факторами), існує функціональна залежність, що може бути представлена у вигляді певної формули (моделі) 0- мультиплікативної або адитивної.
Основною моделлю детермінового факторного аналізу витрат обігу є вплив двох чинників: об’єму товарообігу і рівня витрат:
И = Уи · Nр (3.6)
И = 25,70 · 758,75 = 195
де И – сума витрат обігу
Уи – рівень витрат обігу
Nр – товарообіг
На основі цієї моделі розраховують зміни витрат під впливом:
- товарообігу:
D И (Nр) = D Nр · Уи ° (3.7)
D И (Nр) = 232,18
Це свідчить про те, що витрати на 37,18 тис.грн. знизились в зв’язку зі зниженням товарообігу, тобто ми можемо сказати, що витрати зростають насамперед за рахунок росту товарообігу, так як зростання обороту веде до веде до зростання, в свою чергу, транспортних витрат, витрат на оплату праці працівників збуту та інші умовно-змінні витрати.
- Аналіз зміни рівня витрат можна провести за допомогою формули:
D И (Уи) = D Уи · Nр ў (3.8)
D И (Уи) = 266,24
тобто ми бачимо, що витрати знизяться на 71,24 за рахунок зміни рівня витрат.
Але модель не враховує різну ступінь залежності окремих статей витрат від об’єму товарообігу. Достовірність інформаційного забезпечення управління зросте, якщо розділи витрати на залежні від об’єму товарообігу (умовно-змінні) і малозалежні від об’єму товарообігу (умовно-постійні) статті витрат.
До умовно-змінних статей витрат в торгівлі відносяться:
1. транспортні витрати;
2. витрати на оплату праці основних категорій персоналу;
3. витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб (в масовому харчуванні);
4. витрати на зберігання, підсортування і пакування товарів;
5. витрати на рекламу;
6. витрати по оплаті процентів за кредитування займами;
7. витрати товарів і технологічні витрати;
8. витрати на тару;
9. ряд елементів витрат по статті “Інші товари”, наприклад, витрати по індексації виручки.
10. До умовно-постійних відносяться:
11. витрати на оплату праці робітників апарату управління, що сплачують по посадовим окладам;
12. витрати на оренду і утримання будівель, споруд, приміщень і інвентарю;
13. амортизація основних фондів;
14. витрати на поточний ремонт;
15. знос одежі, столової білизни, посуду, приборів інших малоцінних і швидкозношуємих предметів;
16. ряд елементів витрат по статті “Інші витрати”.
Відрахування на соціальні потреби відносяться на умовно-змінні і умовно-постійні витрати, пропорційно відповідним сумам витрат на оплату праці. Витрати на оплату праці станом на 01.01.2009р. складали 68 тис.грн., а відрахування на соціальні заходи 25 тис.грн.; на 01.01.2008р. витрати по оплаті праці складали 96 тис.грн., а відрахування на соціальні заходи 36 тис.грн. Що свідчить про те, що витрати в 2008р. порівняно з 2007 роком по оплаті праці знизились на 28 тис.грн., а витрати на відрахування на соціальні заходи – на 11 тис.грн.
Групування витрат на умовно-змінні і умовно-постійні дозволяє уточнити факторну модель.
И = УИзм. · Nр + Ипост .(3.9)
Де Ипост - умовно постійні витрати
УИзм - умовно - змінні витрати
Теоретично в короткостроковому періоді умовно-змінні витрати змінюються пропорційно зміні товарообігу, а сума умовно-постійних витрат залишається незміною при елимінуванні впливу інших факторів. Припускається, що рівень умовно-змінних витрат під впливом товарообігу не зміниться, в той час, як рівень умовно-постійних витрат як показник середніх витрат змінюється.
Виходячи з даних таблиці 3.6 ми установили, що в зв’язку зі зниженням товарообігу у звітному періоді витрати обігу знизиться на 122 тис.грн. тобто на 26,76%, в той же час зменшаться не тільки умовно-змінні витрати (на 38,1%, тобто 88 тис.грн.), але й умовно-постійні витрати знизились у звітному періоді по рівнянню з базисним на 34 тис.грн., або 39,53%.
Таблиця 3.3.1.
Аналіз витрат обігу підприємства торгівлі «Оптіма Телеком»
Показник | Базисний
Період | Звітний період |
Відхилення | Темп зміни, %
Товарообіг, тис.грн. | 1035,95 | 758,75 | -277,20 | 73,24
Витрати обігу, тис.грн.
в тому числі:
умовно-змінні
умовно-постійні |