На нашу думку, підхід до бухгалтерського обліку витрат, який існував раніше, не слід цілком відкидати, бо він мав не тільки раціональний сенс, але й вдало практично вписується у світову практику управління витратами, яка забезпечує відповідний внутрішньогосподарський (управлінський) облік, на який Україна перейшла з 01.01.2000 р. за П(С)БО.

Затратомісткість окремих видів готової продукції чи їх груп на практиці може визначитися в системі обліку за допомогою коефіцієнтів затратомісткості, розрахунково-розподільчого, нормативного, обліково-розрахункового, математичного моделювання та інших методів.[85;c.56].

Разом з тим за всієї привабливості методу коефіцієнтів йому притаманні і певні недоліки. По-перше, даний метод не враховує усі фактори, що впливають на затратомісткість. По-друге, процедура подібних розрахунків доволі складна, багато етапна, орієнтована здебільшого на відносні величини, містить елементи абстракції. По-третє, витратомісткість за допомогою коефіцієнтів визначається в результаті неперіодичного, разового (одночасного) ретроспективного спостереження. По-четверте, метод орієнтований на спостереження за великою сукупністю однорідних об'єктів, що нівелює індивідуальні значення окремих ознак. У цілому даний метод зазвичай базується на виключно розрахункових операціях, без застосування будь-яких облікових процедур, а відтак його застосування не дозволяє отримати очікувану достовірну інформацію.

Розрахунково-розподільчий метод, з огляду на застосування як бази розподілу обсягу середніх роздрібних цін, фізичного вантажообігу, розцінок оплати праці, середніх по товарних запасів, середньозважених норм втрат, а також показників, що встановлюються шляхом експертних оцінок, дозволяють отримати результативні величини, що носять іноді умовний характер. Окрім того, одні показники враховуються з інших без проведення будь-яких спеціальних досліджень. Окремі статті витрат розподіляються на всі види продукції.

Хоча слід зазначити, що на відміну від методу коефіцієнтів при застосуванні розрахунково-розподільчого методу присутні контрольні елементи.

Та попри це, з урахуванням вищесказаного, і даний метод є непридатним для обґрунтованого визначення затратомісткості діяльності, зокрема виробництва, збуту та організації.

Застосуванню нормативного методу перешкоджає відсутність науково обгрунтованих нормативних величин затрат діяльності, зокрема виробництва, збуту та організації.[72;c.148].

До вад існуючих математичних моделей визначення затратомісткості відноситься те, що вони передбачають близькість значень факторних ознак, що підставляються у рівняння, до емпіричних значень, на основі яких визначені його параметри та не враховують вплив на кінцевий результат багатьох факторів.

Виходячи з вищенаведеного, саме обліково-розрахунковий метод, що передбачає відому перебудову системи бухгалтерського аналітичного обліку витрат, може використовуватися при визначенні затратомісткості, оскільки дозволяє диференціювати та згрупувати записи по окремих групах видів -продукції.

Такий підхід дозволить наблизитися до вирішення декількох з найбільш актуальних завдань удосконалення бухгалтерського обліку, а саме його організації за принципом ресурси - витрати результат та відображення всіх факторів господарсько-фінансової діяльності в реальному масштабі часу.

Слід зазначити, що сам по собі облік витрат діяльності за збуту організації на підприємствах ще не дає можливості контролювати витрати. Він лише надає керівництву цих підприємств інформацію, за допомогою якої можливо здійснювати контроль за витратами. А для того щоб така інформаційна база була дійсно якісною, необхідно створювати такі умови, коли працівники, що займаються обліком витрат, були б добре обізнані з технологічними процесами, специфікацією сировини та матеріалів, що використовуються, а також із сучасними методами обліку витрат, складання звітів і ведення записів. Лише за таких умов можливо перетворити бухгалтерський облік заради звітності в облік для управління підприємством в ринкових відносинах, оскільки саме облік розпочинає зворотній зв'язок між об'єктом і суб'єктом управління, логічним продовженням і завершенням якого і є функція контролю.

Оскільки функціонування переробних підприємств відбувається в умовах певної невизначеності, необхідно здійснювати постійний контроль та аналіз за основними аспектами їх діяльності, у тому числі і за витратами діяльності за основними напрямками виробництва, збуту та організації. Контроль та аналіз витрат полягає у визначенні фактичної витратомісткості різних виробів, процесів, роботи окремих підрозділів та підприємств в цілому. При цьому слід розрізняти поточний і стратегічний контроль та аналіз. Останній полягає у регулярній перевірці відповідності стратегічних установок конкретного підприємства у сфері витрат діяльності наявним ринковим можливостям

Особлива увага має бути приділена фінансовому аналізу. Значущість всебічного фінансового аналізу витрат на переробних підприємствах зумовлена тим, що завдяки йому можна регулювати і контролювати витрати, визначити ефективність, виявити надмірність чи недостатність, перевірити господарські показники і ведення рахунково-облікових операцій, обґрунтовано підійти до ціноутворення на продукцію, розробляти перспективні виробничі та інші програми.

Комплексний аналіз витрат діяльності на торгівельних підприємствах на наш погляд, повинен складатися з аналізу відхилень (дисперсійного аналізу), аналізу динаміки витрат, аналізу множинної регресії, аналізу співвідношення "витрати - обсяги виробництва - прибуток", аналізу значущих витрат та порівняльного аналізу(рис.1.1)

Рис. 1.1 Структура комплексного аналізу витрат діяльності -виробництва, збуту та організації в управлінні підприємствами

Важливе місце в управлінні витратами на підприємстві, на наш погляд, має посісти використання методики визначення співвідношення затратомісткості за складовими частинами обсягу реалізації.

Завдяки використанню вищенаведеної методики можна оперативно встановити, чи допущено на конкретному підприємстві збільшення витрат проти очікуваних або запланованих, виходячи із структури обсягу продаж, що склалася на конкретний момент, чи, навпаки, отримано економію витрат.

При управлінні витратами на підприємствах торгівлі слід брати до уваги і наявність у деяких з них розгалуженої мережі об'єктів. У такому випадку необхідно брати до уваги аналіз відхилення