рівня витрат за рахунок зміни структури, мережі конкретного підприємства.[90;c.68].
Такий аналіз дозволяє вивчити вплив на прибуток змін у змінних і постійних витратах. А передусім, на наш погляд, слід вдатися до такої складової частини даного аналізу як рівноважний аналіз, сутність якого полягає у визначенні точки рівноважного обсягу продажів, тобто рівня продажів, за якого величина повних витрат дорівнює розміру повної виручки від реалізації.
Комплексність аналізу витрат полягає у тому, що аналізу підлягають витрати на окрему господарську операцію, процес, функціонування відокремлених підрозділів, робочих місць, діяльність підприємства в цілому, а його результати використовуються на всіх стадіях управління.
Комплексність аналізу витрат базується і на його тісному взаємозв'язку з фінансами підприємства та кількісними методами аналізу.[49;c.91].
Комплексність аналізу витрат не буде досягнута, якщо не буде проведено такого його різновиду, як порівняльний аналіз.
Зазначений підхід до проведення аналізу витрат дає можливість виявити не лише неефективні операції, процес, види діяльності, а й визначити їх збиткові аналоги, а відтак позбутися останніх.
Проводячи комплексний аналіз витрат діяльності на торгівельних підприємствах, слід повсякчасно враховувати, що він є не самоціллю, а необхідною передумовою для організації та проведення обґрунтованого планування витрат. Причому з розвитком ринкових відносин вимоги до обґрунтованого планування не послаблюються, а навпаки - підвищуються, оскільки справжній власник повністю зацікавлений у досягненні найкращих кінцевих результатів, що неможливо без чіткого завчасного підрахунку необхідних чи можливих витрат.
Перехід від адміністративно-командної економіки, коли кожний крок господарсько-фінансової діяльності підприємства регламентувався з боку керівних управлінських органів, до ринкових відносин підвищує відповідальність керівників підприємств за якість роботи. Практика господарювання в країнах з розвиненою ринковою економікою цілковито підтверджує наведене.
При цьому не можна обмежуватися розробкою лише короткострокових планових завдань. Необхідно мати і більш віддалені орієнтири даного напрямку господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Водночас план витрат діяльності має бути органічно пов'язаний з іншими розділами комплексного плану підприємства.
Інформаційна база управління витратами необхідна як керівництву конкретного підприємства так і його зовнішнім контрагентам, зацікавленим у найкращій фінансовій результативності функціонування даного об'єкта. Вона має складатися з нормативної, довідкової, облікової інформації, даних спеціальних досліджень (наприклад, маркетингова інформація) тощо (рис. 1.2).
Облікова інформація є основою для прийняття дієвих управлінських рішень. Довідкова ж інформація допомагає проводити порівняльний аналіз ефективності управління витратами на конкретному підприємстві.
Рис 1.2 Взаємозв'язок між інформаційними потоками та управлінськими рішеннями щодо витрат діяльності - виробництва, збуту та організації на переробних підприємствах.
Таким чином, мова йде про необхідність наявності внутрішньої та зовнішньої (баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух власного капіталу, звіт про рух грошових коштів) інформаційної бази управління витратами або про можливість оперативної та якісної трансформації першої в другу. У США, наприклад, для зовнішніх користувачів складається коротка фінансова звітність у багатоступінчастій і одноступінчастій формах [89;c.221].
1.2. Класифікація витрат і її практичне значення
Економічно обґрунтована класифікація витрат є важливою передумовою успішної організації бухгалтерського обліку торгівельної діяльності підприємств, оскільки від цього залежить здатність своєчасно та чітко управляти прибутком суб'єктів господарювання, можливість оперативного аналізу прогнозування, а в кінцевому підсумку - обґрунтованість управлінських рішень. Таким чином, класифікація затрат - це засіб для вирішення завдань управління.
В економічній літературі під класифікацією розуміється групування елементів досліджуваної сукупності за атрибутивними (описовими) ознаками. За словами Безруких П.С., під класифікацією витрат "...необхідно розуміти зведення всієї різноманітності витрат підприємства в нечисельні й економічно обґрунтовані групи, які б включали окремі витрати, близькі між собою або однорідні за визначеними ознаками..." [23; с.62].
Слід відмітити, що метою класифікації витрат в умовах ринку є виділення з загальної маси їх релевантної частини (частини, на яку можна вплинути в даний момент). Проте релевантними можна вважати тільки ті витрати, які зміняться в результаті прийнятого рішення. Крім того, методологічно обґрунтована організація фінансового обліку в значній мірі залежить від правильної класифікації витрат. Вона дає можливість точніше аналізувати, виявляти певні співвідношення між окремими видами витрат і розраховувати ступінь їх впливу на рівень рентабельності підприємств. Відповідно дослідження поведінки затрат відіграє суттєву роль у плануванні, контролі й аналізі кінцевих фінансових результатів. Поняття "поведінка витрат" отримало широке застосування в теоретичних роботах по бухгалтерському обліку за кордоном, хоча у вітчизняній літературі прийнято говорити про динаміку затрат. Ми вважаємо, що термін "поведінка витрат" є більш містким і відображає не тільки динаміку, але і можливий статистичний стан тих чи інших витрат діяльності. Ознаки класифікації витрат зображені на рис 1.3
Вивчаючи поведінку витрат, можна не тільки забезпечити достовірний розрахунок, але й використати облікову інформацію для їх прогнозування та регулювання.
Для вирішення поставлених завдань суттєве значення має вивчення досвіду класифікації затрат підприємств як основи для визначення фінансових результатів, "...класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат..." [76; с.288]. Однак, слід зазначити, що класифікація витрат забезпечить правильний їх облік, раціональну організацію калькулювання собівартості продукції та послуг лише за умови її теоретичного й методичного обґрунтування та придатності для практичного застосування.
Оскільки витрати відрізняються за складом, економічним призначенням, питомою вагою у виготовленій продукції чи наданій послузі, залежністю від обсягів випуску, реалізації товарів, то це зумовлює групування витрат за певними ознаками. Як у вітчизняній, так і зарубіжній економічній літературі не існує єдиної думки щодо термінології, кількості та складу ознак класифікації витрат.
На основі вивчення та узагальнення різних поглядів відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів щодо даної проблеми, серед яких необхідно виділити праці Бородкіна О.С., Безруких П.С., Гуцайлюка З.В.,