При цьому ми виходимо з того, що кожна група витрат за певними ознаками має свій практичний зміст і не може бути замінена будь-якою іншою. Крім того, чим більше виділено класифікаційних ознак, тим вища ступінь пізнання об'єктів. У даній ситуації обмежимося дослідженням лише окремих ознак класифікації витрат.

На даний час важливою ознакою класифікації витрат є їх розмежування за видами діяльності. При цьому всі витрати можна розподілити на дві групи: витрати звичайної діяльності та витрати надзвичайної діяльності. Разом з тим, у складі витрат звичайної діяльності виділяють витрати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.[56;c.62].

За функцією управління господарським процесом витрати класифікують на виробничі, адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати (пункт 17 П(С)БО 16 "Витрати"). Виробничі витрати - це витрати, які мають місце в процесі виробництва певної продукції, виконанні робіт чи наданні послуг. До адміністративних витрат відносяться всі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Витрати на збут включають витрати по реалізації (збуту) продукції (товарів, робіт, послуг). Слід зазначити, що згідно з П(С)БО 16 "Витрати" адміністративні витрати на збут не включаються до собівартості випущеної і реалізованої продукції [8;c.34]. До інших операційних витрат включаються витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноземної валюти плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності (п. 20 П(С)БО 16 "Витрати") [5, с.49].

За економічною роллю в господарському процесі витрати поділяють на основні та накладні. Під основними, за словами Шмідта Р.А. і Ранта X., розуміють затрати, які "...можуть бути легко ідентифіковані з конкретним продуктом або виробничим процесом" [89;с.237]. Відповідно накладі витрати утворюються в зв'язку із організацією, обслуговуванням виробництва управління ним. До основних витрат відносяться всі види ресурсів (сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо на технологічні цілі, амортизація основних виробничих фондів і т.д.), споживання яких пов'язане з випуском певної продукції чи надання послуг. До складу накладних витрат підприємства відносять витрати, які передбачені пунктом 15 П(С)БО 16 "Витрати", а саме витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів загальновиробничого призначення та нематеріальних активів загально виробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології й організації виробництва, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища й інші витрати (внутрішнє переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

За способом віднесення на вартість товару витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі витрати - це витрати, які можуть бути віднесені на окремі об'єкти калькулювання безпосередньо на підставі первинних документів. На відміну від прямих витрат, непрямі не пов'язані із збутом окремих видів товарів, а тому не можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. При цьому вираз "економічно доцільним шляхом" означає, що при вирішенні питання про віднесення витрат до певного об'єкта слід керуватися принципом співвідношення витрат і вигод.

За відношенням до обсягу збуту витрати поділяються на постійні та змінні. Така класифікація з різною широтою досліджена в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів. При цьому необхідно відзначити, що важливим аспектом теорії даного групування витрат є проблема умовності вищезазначеного поділу. Деякі автори пропонують такі витрати називати умовно-постійними та умовно-змінними. На наш погляд, саме такий підхід найбільш правильно розкриває поняття постійних і змінних витрат, оскільки в чистому вигляді вони не проявляються.

Умовно-постійні - це витрати, абсолютна величина яких залишається практично незмінною при збільшенні чи зменшенні обсягу збуту товарів, тобто не залежить від ділової активності підприємства. Умовно-змінні витрати зростають або зменшуються пропорційно до обсягів збуту, тобто залежать від ділової активності суб'єкта господарювання.[82;c.78].

Крім того, детальний аналіз теоретичних підходів західних вчених-економістів щодо класифікації витрат по відношенню до обсягів виробництва (збуту) дозволив нам зробити висновок, що в залежності від процентного співвідношення змін витрат і обсягів випуску продукції (збуту товарів) умовно-змінні витрати доцільно розподіляти на пропорційні та непропорційні.

Існує в зарубіжній і вітчизняній практиці ряд інших класифікацій витрат. Приведемо приклад однієї з класифікацій.

За економічним змістом незалежно від місця їх виникнення витрати класифікуються за економічними елементами. Класифікація витрат за елементами відображає групування всіх витрат за їх економічною однорідністю.

Елементи витрат є однаковими для всіх галузей народного господарства. Виділяють такі елементи витрат:

- матеріальні витрати (за мінусом вартості зворотних відходів).У даному елементі відбита вартість сировини та матеріалів, покупні напівфабрикати та матеріали, робота й послуги виробничого характеру, витрати пов'язані з використанням природної сировини, придбана енергія усіх видів, витрати в наслідок