Не відрізняються ідеальністю і інтегральні моделі прогнозування банкрутства. Так, якщо їх основними перевагами є легкість у користуванні та висока прогнозна точність, то до їх недоліків найчастіше відносять те, що [156]:– 

двох – трьох факторні моделі не забезпечують всебічну оцінку фінансового стану підприємства, а, відтак, можливими є значні відхилення прогнозу від реальної ситуації;– 

більшість існуючих дискримінантних моделей, розроблених західними спеціалістами на основі аналітичних даних 60–70-х років, не відповідають сучасній економічній ситуації;– 

моделі, розроблені на базі західних аналітичних даних, не можуть використовуватися для прогнозування ймовірності банкрутства підприємств, які знаходяться в інших економічних умовах;– 

період прогнозування в таких моделях коливається від трьох місяців до п’яти років, а в деяких взагалі не вказується;– 

в деяких моделях використовуються показники, які відрізняються високою функціональною залежністю, що призводить до ускладнення моделі і зменшення точності прогнозу.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що кожен з існуючих підходів до прогнозування ймовірності банкрутства має своє призначення. Так, комплексний аналіз фінансового стану підприємства дає змогу виявити як перші негативні тенденції, так і детально проаналізувати ситуацію, що склалася на проблемному підприємстві. Але через велику трудомісткість він проводиться не частіше ніж раз на три місяці. Підхід, зорієнтований на виявлення ознак неплатоспроможності, доповнює багатокритеріальний у випадках, коли підприємство вже знаходиться в кризовому стані, або використовується самостійно в якості експрес-діагностики платоспроможності підприємства. Інтегральні моделі також найчастіше використовуються з метою експрес-діагностики, але не лише платоспроможності, а фінансово-господарського стану підприємства, взагалі.

Отже, очевидно, що всі існуючі на сьогоднішній день підходи до прогнозування ймовірності фінансової нестабільності і банкрутства, з усіма їх недоліками, дають можливість завчасно виявити тенденції кризового розвитку підприємства і своєчасно відреагувати, розробкою програми запобіжних заходів.

Спираючись на вищезазначені факти, щодо неповної наявності основних показників, але оскільки більшість показників фінансово-господарської і виробничої діяльності підприємства малого бізнесу, тобто господарської активності в цілому можливо обчислити і дослідити, все-таки можна робити висновки щодо санаційної спроможності підприємства малого бізнесу. І тут виникає проблема санації на сучасному підприємстві, вона полягає в тому що в державному бюджеті не виділено коштів на оздоровлення суб'єктів малого підприємництва.

Підкреслимо, що необхідними умовами виходу з кризи є санація підприємства.

Проводити реструктуризацію сьогодні надзвичайно складно, тому більшість підприємств не спроможні знайти свою нішу на ринку і випускають таку саму продукцію, що й 10 років тому, це ще одна проблема санації. Досвід переконує, що більшість підприємств мають успішний бізнес тоді, коли виходять за межі своїх регіональних ринків. У протилежному випадку можна втратити і місцевий ринок, що невідворотно призведе до спаду виробництва, безробіття, браку коштів у місцевому бюджеті, що в більшості випадків і стається через відсутність ефективної служби маркетингу та збуту. Підприємство може орієнтуватися або на виробництво, або на фінансові результати, або на ринок (споживача). Якщо раніше всі підприємства орієнтувалися на виробництво, то нині, щоб вижити, слід переорієнтувати колектив підприємств на задоволення потреб споживача. Іншого шляху не існує. Тому в ринкових умовах підприємству необхідний професійний маркетинг, що навіть на сьогодні, коли так розвинений маркетинг, теж є неаби якою проблемою.

Розглянуті в першому розділі дипломної роботи фінансові показники та методи оцінки ймовірного банкрутства підприємства дають змогу зробити наступні розрахунки.

Отже, як показують дані таблиці 2.1, показники рентабельності у динаміці за періодами звітності не збільшуються, а, навпаки, знижуються.

Таблиця 2.1 Показники рентабельності підприємства

№ п/п | Назва показника | Нормативне значення | 2004 рік | 2005 рік

1 | Загальний показник рентабельності або рентабельність активів | Зростання в динаміці – позитивна тенденція |

0,051 або 5,1% |

0,032 або 3,2%

2 | Рентабельність власного капіталу | Зростання в динаміці – позитивна тенденція |

0,062 або 6,2% |

0,042 або 4,2%

3 | Рентабельність продажу | Зростання в динаміці – позитивна тенденція |

0,268 або 26,8% |

0,17 або 17%

4 | Рентабельність продукції | Зростання в динаміці – позитивна тенденція |

0,367 або 36,7% |

0,205 або 20,5%

5 | Чиста рентабельність підприємства | Зростання в динаміці – позитивна тенденція |

0,036 або 3,6% |

0,022 або 2,2%

6 | Коефіцієнт оборотності активів | Зростання в динаміці – позитивна тенденція |

0,45 |

0,28

Рентабельність продукції. Низький рівень цього коефіцієнта свідчить про неефективний контроль за собівартістю продукції або на те, що темпи виручки зменшення вищі, ніж темпи скорочення поточних витрат. Але керівники і фахівці українських підприємств допустимою вважають рентабельність у межах 10–15% у промисловості та торгівлі і 20% у сфері послуг.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості характеризує скільки разів дебіторська заборгованість перетворювалась в грошові кошти

Таблиця 2.2 Показники оцінки ділової активності підприємства

№ п/п | Назва показника | Нормативне значення | 2004 рік | 2005 рік

1 | Коефіцієнт оборотності оборотних активів | Збільшення | 1,97 | 1,091

2 | Коефіцієнт оборотності запасів | Збільшення | 2,25 | 1,12

3 | Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | Збільшення | 11,09 | 33,5

4 | Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | Збільшення |

7,27 |

6,32

5 | Тривалість 1 обороту оборотних активів | Зменшення | 183 | 329

6 | Тривалість 1 обороту запасів | Зменшення | 160 | 326

7 | Тривалість 1 обороту дебіторської задоргованості | Зменшення | 32 | 11

8 | Тривалість 1 обороту кредиторської заборгованості | Зменшення |

50 |

57

9 | Коефіцієнт свівідношення дебіторської і кредиторської заборгованості |

1 |

0,65 |

0,18

протягом аналізованого періоду. У ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» відбувається позитивна тенденція – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зростає, а, отже, тривалість