За допомогою вертикального порівняльного аналізу вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин у загальному цілому (питома вага власного капіталу в загальній його сумі), співвідношення частин цілого між собою (наприклад, власного і позикового капіталу, основного й оборотного капіталу), а також вплив факторів на рівень результативних показників шляхом порівняння їхньої величини до і після зміни відповідного фактора.

Трендовий аналіз застосовується при вивченні відносних темпів росту і приросту показників за ряд років до рівня базисного року, тобто при дослідженні рядів динаміки.

При одномірному, порівняльному аналізі зіставлення робляться по одному чи декільком показникам одного об'єкта чи декількох об'єктів по одному показнику.

За допомогою багапгомірного порівняльного аналізу проводиться зіставлення результатів діяльності декількох підприємств (підрозділів) по широкому спектрі показників.

Особливої уваги заслуговують багатомірні порівняння, що необхідні в аналізі для комплексної оцінки результатів господарювання виробничих підрозділів, підприємств і т.д. Така задача встає завжди, коли треба дати

узагальнюючу порівняльну оцінку результатам господарювання декількох

підприємств. Це здійснюють вищі органи керування, а також інвестори для оцінки ступеня фінансового ризику.

Комплексна оцінка господарської діяльності являє собою характеристику діяльності підприємства, отриману в результаті вивчення сукупності показників, що визначають більшість економічних процесів і містять узагальнюючі дані про результати виробництва. Очевидно, що чим більше показників буде використано для комплексної оцінки, тим більше правильними будуть висновки аналізу. Але прагнути до цієї мети потрібно дуже обережно, тому що збільшення кількості показників ускладнює роботу підрахунків по комплексній оцінці і робить її менш ефективною.

Задача комплексної оцінки в територіальному плані зараз зважується в двох напрямках. Перше - це розробка узагальнюючого (синтетичного) чи інтегрального показники, який би втілив найбільш вагомі сторони господарської діяльності. Досягнення цієї мети залучає тим, що в підсумку очікується одержання єдиного показника. А це автоматично вирішує задачу оцінки результатів господарювання: перше місце займає підприємство з найбільшою чи найменшою величиною показника, друге - підприємство, що має другий результат, і т.д. Такий інтегральний показник поки не знайдений, а численні дослідження показують труднощі його розробки.

Складність господарської діяльності не дозволяє вирішити проблему й інший спосіб вибрати з числа узагальнюючих результативних показників який-небудь один у якості інтегрального.

Наприклад, підприємство може мати кращий результат по сумі отриманого прибутку за рахунок кон'юнктурних факторів при зменшенні обсягу виробництва продукції. Візьмемо інший випадок: підприємство перевиконало план по виробництву продукції, але при цьому збільшилася собівартість продукції, зменшилася сума прибутку.

Тому узагальнююча оцінка результатів діяльності підприємств звичайно проводиться по цілому комплексі показників. У зв'язку з цим задача звичайно ускладнюється, оскільки субординація підприємств за різними показниками буде неоднаковою. Наприклад по обсягам продуктивності підприємство буде займати перше місце, по собівартості - третє, а за рівнем рентабельності - п'яте і т.д.

Інший напрямок комплексної оцінки - розробка алгоритмів обчислювальних процедур, які б на основі комплексу показників забезпечили однозначну оцінку результатів господарської діяльності.

Для рішення цієї задачі досить широко використовуються алгоритми, засновані на методах "суми місць", геометричної середньої і т.д. Але ці методики мають істотний недолік, тому що в них не враховується вагомість визначених показників. Найбільш перспективним підходом є використання методики багатомірного порівняльного аналізу, заснованої на методі відстаней, що дозволяє враховувати не тільки абсолютні величини показників кожного підприємства, але і ступінь їхньої близькості (дальності) до показників підприємства-еталона. У зв'язку з цим необхідно координати порівнюваних підприємств виражати в частках відповідних координат підприємства-еталона, узятого за одиницю.

Розглянемо практичну сторону рішення задачі багатомірного порівняльного аналізу.

Етап 1. Визначається система показників, по яких будуть оцінюватися результати господарської діяльності підприємств, збираються дані за цими показниками і формується матриця вихідних даних. Вихідні дані можуть бути представлені як у виді моментних показників, що відбивають стан підприємства на визначену дату, так і темпових показників, що характеризують динаміку діяльності підприємства і представлених у виді коефіцієнтів росту. Можливе вивчення одночасне і моментних, і темпових показників.

Етап 2. У вихідній таблиці в кожній графі визначається максимальний елемент, що приймається за одиницю. Потім всі елементи цієї графи (аij) поділяються на максимальний елемент еталонного підприємства (мах аij). У результаті створюється матриця стандартизованих коефіцієнтів (xij):

(8)

Еталонне підприємство формується звичайно із сукупності однорідних об'єктів, що належать до однієї галузі. Однак це не виключає можливості вибору підприємства-еталона із сукупності підприємств, що належать до різних галузей діяльності, тому що багато фінансових показників порівнянні і для різнорідних об'єктів господарювання.

Якщо з економічної сторони кращим є мінімальне значення показника (наприклад, витрати на карбованець товарної продукції), то треба змінити шкалу розрахунку так, щоб найменшому результату відповідала найбільша сума показника.

Етап 3. Всі елементи матриці координат зводяться в квадрат. Якщо задача зважується з урахуванням різної ваги показників, тоді отримані квадрати збільшуються на величину відповідних вагових коефіцієнтів (К),

встановлених експертним шляхом, після чого результати складаються по рядках і з отриманої суми вилучається квадратний корінь:

(9)

Етап 4. Отримані рейтингові оцінки (Rj) розміщаються по ранжиру, і визначається місце кожного підприємства за результатами господарювання. Перше місце займає підприємство, якому відповідає найбільша сума, друге місце - підприємство, що має наступний результат, і т.д.

Ось деякі переваги пропонованої методики багатомірного порівняльного

аналізу.

По-перше, розглянута методика базується на комплексному багатомірному підході до оцінки такого складного явища, як виробничо-фінансова діяльність підприємства.

По-друге, вона враховує реальні досягнення всіх підприємств-конкурентів і ступінь їхньої близькості до показників підприємства-еталона.

По-третє, пропонована методика робить кількісно вимірної оцінку надійності ділового партнера, засновану на результатах його минулої і поточної діяльності, що дозволяє