Основними завданнями аналізу фінансового стану є [32, с.68].

· дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

· дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

· об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

· оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

· аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

· визначення ефективності використання фінансових ресурсів

2.2 Вибір та обґрунтування системи показників фінансового стану підприємства

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.

Завдання фінансового аналізу розв'язуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників з виокремленням таких основних підрозділів аналізу фінансового стану підприємства:

· аналіз фінансової стійкості;

· аналіз ліквідності та платоспроможності;

· аналіз прибутку і рентабельності;

· аналіз ділової активності;

· оцінка кредитоспроможності.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати такі показники:

Коефіцієнт автономії (Кавт) – показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. Нормативне значення >0,5.

, (2.1)

де ВК – власний капітал;

ВБ – валюта балансу.

Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Нормативне значення >1,0.

, (2.2)

де З – загальна сума зобов’язань

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (Кзвз) – показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу. Нормативне значення >0,1.

, (2.3)

де ОЗв – власні основні засоби;

ОАм – матеріальні оборотні активи.

Коефіцієнт ефективності використання активів (Кеа) – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. Характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження. Нормативне значення – тенденція до зростання.

, (2.4)

де ЧП – чистий прибуток.

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (Кевк) –– показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій. Нормативне значення – тенденція до зростання.

. (2.5)

Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів (Кн/об) – характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

, (2.6)

де НА – необоротні активи;

ОА – оборотні активи.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розміщені в порядку спадання ліквідності, із статтями пасиву, що згруповані за ознакою термінів погашення і розміщені в порядку збільшення строковості зобов’язань.

Так всі статі активу ділять на 4 групи:

А1– найліквідніші активи – це сума таких статей балансу: грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції:

А1=ф1(р.230+р.240+р.220) (2.7)

А2– активи, що легко реалізуються – сума дебіторської заборгованості:

А2=ф1(р.160+р.170+р.180+р.190+р.200+р.210) (2.8)

А3– активи, що повільно реалізуються – це сума таких статей балансу: виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, готова продукція, товари:

А3=ф1(р.100+р.130+р.140+р.270) (2.9)

А4 – неліквідні активи – це сума таких статей балансу: довгострокові фінансові вкладення, основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво:

А4=ф1(р.045+р.040+р.030+р.010+р.020) (2.10)

Пасиви також поділяють на:

П1– найтерміновіші пасиви визначає стаття балансу «Кредиторська заборгованість поточного характеру за товари, роботи, послуги»:

П1=ф1р.530 (2.11)

П2– короткострокові пасиви визначає стаття балансу «Короткострокові кредити банку»:

П2=ф1р500 (2.12)

П3– довгострокові пасиви визначає стаття балансу «Довгострокові кредити банку»:

П3=ф1р.440 (2.13)

П4– стійкі пасиви визначає стаття балансу «Власний капітал»:

П4=ф1р.380 (2.14)

Коли А1?П1,А2?П2,А3?П3, А4?П4, тобто активів вистачає, то баланс ліквідний і підприємство платоспроможне. Інакше баланс неліквідний і підприємство вважається неплатоспроможним.

Ліквідність вказує на спроможність підприємства перетворити активи на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних оборотних активів для погашення поточних зобов’язань – короткострокової кредиторської заборгованості. При оцінці ліквідності розраховують такі показники:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Каб. лікв) - показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити зараз наявними грошовими коштами. Нормативне значення > 0,2.

, (2.15)

де ГК – грошові кошти та їх еквіваленти;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшв.лікв) - показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити, якщо для цього використовує всі відносно ліквідні активи (крім виробничих запасів сировини і незавершеного виробництва). Нормативне значення 0,8.

, (2.16)

де З – запаси.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) (К заг.лікв.) – показує, яку частку поточних боргів підприємство може сплатити, якщо для цього використає всі свої оборотні активи. Нормативне значення >1.

, (2.17)

де Ап – поточні активи;

Зкс – короткострокові зобов’язання.

Аналіз платоспроможності характеризує фінансову стійкість підприємства на перспективу з позицій структури коштів, а також залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. При цьому аналізі використовуються наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (Кконц. ВК) – показує, в якій мірі підприємство не залежить від своїх кредиторів. Нормативне значення > 0,5.

, (2.18)

де А – активи.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу (Кконц.ПК) –