показує частку позичених коштів у всіх коштах підприємства. Нормативне значення < 0,5.
, (2.19)
де ПК – позикові кошти.
Коефіцієнт співвідношення позикового та власного капіталу (Кпк/вк) - показує співвідношення позикового та власного капіталу
. (2.20)
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Кманев) - показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Нормативне значення >0, тенденція до збільшення
, (2.21)
де ВОК – власні оборотні кошти.
Для аналізу прибутку і рентабельності використовують наступні показники:
Коєфіцієнт валового прибутку (Квп) - показує скільки копійок валового прибутку приносить кожна гривня обороту.
, (2.22)
де В – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
Св – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Коефіцієнт чистого прибутку (Кчп) – показує величину чистого прибутку, одержаного підприємством на грошову одиницю чистої виручки від реалізації продукції.
. (2.23)
Коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання активів (ROA) - показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів, характеризує ефективність управління підприємством.
, (2.24)
де П – прибуток;
- середньорічна вартість активів.
Коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання власного капіталу (ROЕ) - показує величину одержаного прибутку в розрахунку на 1 грн капіталу власників.
, (2.25)
де - середньорічна вартість власного капіталу.
Коефіцієнт рентабельності продажу (ROS) - характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції (робіт, послуг).
(2.26)
Рентабельність підприємства (Rп-ва)- показує, скільки прибутку підприємство має на 1 грн. виручки від реалізації.
, (2.27)
де ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції.
Коефіцієнт рентабельності продукції (Rпр)- показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на 1 грн понесених витрат.
(2.28)
Для аналізу ділової активності підприємства було обрано такі показники:
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Коб) - визначає скільки оборотів можуть зробити оборотні засоби за певний розрахунковий період часу і показує кількість продукції, що припадає на 1 грн вартості оборотності засобів. Нормативне значення – збільшення.
, (2.29)
де - річний обсяг випущеної продукції, грн;
. – середньорічна вартість оборотних засобів.
Тривалість одного обороту оборотних засобів (Тоб) - характеризується кількістю днів, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу. Нормативне значення – тенденція до зменшення.
. (2.30)
Коефіцієнт оборотності оборотних запасів (Коз) - показує кількість оборотів, яку здійснюють виробничі запаси протягом звітного періоду. Нормативне значення – тенденція до збільшення.
, (2.31)
де. – середньорічна вартість запасів.
Тривалість одного обороту оборотних запасів (Тоз) - характеризується кількістю днів, протягом яких виробничі запаси проходять усі стадії одного кругообігу. Нормативне значення – тенденція до зменшення.
(2.32)
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Код) - показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків. Нормативне значення – тенденція до збільшення.
, (2.33)
де - середньорічна вартість дебіторської заборгованості.
Тривалість погашення дебіторської заборгованості (Тод) - вказує строк за який дебіторська заборгованість покупців перетворюється на грошові кошти. Нормативне значення – тенденція до зменшення.
(2.34)
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кок) - показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Нормативне значення – тенденція до збільшення.
, (2.35)
де - середньорічна вартість кредиторської заборгованості.
Тривалість погашення кредиторської заборгованості (Ток) – вказує строк за який підприємство розраховується з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами. Нормативне значення – тенденція до зменшення.
(2.36)
Коефіцієнт оборотності майна (активів) (Ком) - показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного періоду. Нормативне значення – тенденція до збільшення.
(2.37)
Тривалість обороту майна (Том) - Характеризується кількістю днів, протягом яких майно проходить усі стадії одного кругообігу. Нормативне значення – тенденція до зменшення.
(2.38)
Наведена система показників дасть змогу достовірно оцінити фінансовий стан аналізованого підприємства.
2.3 Класифікація чинників, що впливають на результати фінансового стану підприємства
Стабільність економіки неможлива без аналізу фінансового стану підприємств, на діяльність яких впливають різноманітні фактори, які і створюють умови функціонування.
На процес формування, розвитку та стабілізації підприємництва впливає велика кількість різноманітних факторів, які доцільно класифікувати за сферою та характером впливу. Погіршення фінансового стану суб'єкта господарювання, як правило, є наслідком спільної дії внутрішніх і зовнішніх факторів.
Термін "зовнішнє середовище" включає у себе різні аспекти:
- економічні умови господарювання;
- техніку й технології;
- платоспроможний попит споживачів;
- економічна, фінансова, кредитна політика законодавчої й виконавчої влади;
- соціальна й економічна ситуації у суспільстві тощо.
Зазначені зовнішні фактори справляють вплив на всі аспекти виробничо-фінансової діяльності підприємства і, через них, на його, фінансову стійкість [35, с.64].
Зовнішні фактори впливають як на фінансову стійкість, так і на фінансовий стан загалом. Тому виникає потреба у виявленні та ідентифікації зовнішніх факторів які впливають на фінансовий стан підприємств, який науковці відносять до одного з найважливіших завдань, а ефективно проведена їх класифікація повинна не тільки перераховувати більшу кількість факторів, але й створити визначену систему, яка б враховувала їх всіх.
Виходячи з вищесказаного, доцільно звести зовнішні фактори до наведеної класифікаційної системи:
1. економічні (податкова політика, рівень інфляції, конкуренція, інвестиційний клімат, стан економіки країни);
2. соціально-політичні (соціально-політична стабільність, зовнішньоекономічна політика держави, ефективність економічних зв'язків, зміна умов експорту та імпорту, антимонопольна політика);
3. фінансові (процентна ставка, кредитна політика, валютна політика, страхування підприємства);
4. демографічні (чисельність та склад населення, рівень життя);
5. науково-технічний прогрес (міжнародна конкуренція, інноваційний процес).
Основними факторами фінансового стану є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи, зовнішньоекономічних зв'язків, використання порівняльних і абсолютних переваг міжнародного поділу праці.
При управлінні фінансовим станом визначальними внутрішніми
факторами є:
1. галузева належність суб‘єкта господарювання;
2. структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;
3. розмір оплаченого статутного капіталу;
4.