· скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.

Реструктуризація активів включає заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу. До основних заходів щодо реструктуризації активів можна віднести такі:

· продаж частини основних фондів;

· продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

· продаж окремих підрозділів підприємства;

· зворотний лізинг;

· реалізація окремих видів фінансових вкладень;

· рефінансування дебіторської заборгованості.

Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури та розмірів власного й позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі:

· реструктуризація кредиторської заборгованості;

· одержання додаткових кредитів;

· збільшення статутного фонду;

· заморожування інвестиційних вкладень.

Фінансова реструктуризація має обов'язково супроводжуватися реструктуризацією виробництва, в іншому разі заходи з поліпшення ситуації з фінансуванням можуть лише відстрочити подальше погіршення фінансового стану підприємства.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

· при виникненні проблем з розрахунками вимагати заставу;

· при наявності порук чи гарантій звертатися до арбітражних судів;

· продаж рахунків дебіторів;

· при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

· відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

· страхування кредитів для захисту від значних збитків;

Основними джерелами резервів зниження собівартості продукції є:

· збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства;

· скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам тощо.

При збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма оплата праці робітників, прямі матеріальні витрати), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість виробів.

Резерви скорочення витрат можуть бути реалізовані за рахунок конкретних інноваційних заходів (упровадження нової, прогресивнішої техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці тощо), що будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії тощо.

Резерв скорочення витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації, передачі в довгострокову оренду і списання будівель, машин, обладнання визначають множенням первісної їхньої вартості на норму амортизації. При аналізі витрат та виявленні резервів зниження собівартості треба враховувати, що не всі витрати змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва продукції. Залежність між виходом продукції і витратами проявляється в тому, що збільшення виходу продукції зменшує частку умовно-постійних витрат, які припадають на одиницю продукції, а отже, на її собівартість.

Підвищити якість продукції можна за рахунок:

· впровадження нової техніки та технології;

· використання якіснішої сировини;

· оновлення рецептури і складу ковбасних виробів.

Отже, на основі проведеного аналізу було виявлено, що основні резерви покращення фінансового стану ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» полягають у збільшенні виручки від реалізації продукції за рахунок підвищення її якості та зниження собівартості, проведення реструктуризації виробництва, активів, фінансів, управління дебіторською заборгованістю та збільшення грошових коштів.

РОЗДІЛ 4

РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ»

4.1 Вибір та обгрунтування проектних заходів та можливого обсягу їх запровадження

Відповідно до виявлених у процесі аналізу можливих шляхів покращення фінансово-економічного стану ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» пропонуються наступні заходи:

1. Продаж приміщень невиробничого призначення, які не використовуються.

2. Зниження собівартості продукції за рахунок заміни штучної оболонки сосисок на більш дешевшу.

3. Введення в експлуатацію нового обладнання по розробці, обвалюванню і сортуванню м’яса.

1. Продаж приміщень невиробничого призначення, які не використовуються.

З метою підвищення ліквідності підприємства, збільшення грошових коштів пропонується застосувати один зі способів реструктуризації активів – продаж частини основних фондів.

Продаж частини основних фондів характеризується реалізацією окремих об'єктів основних засобів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлі й споруди невиробничого призначення, корпоративні права інших підприємств, боргові цінні папери, нематеріальні активи, понаднормові запаси сировини й матеріалів тощо).

Не потребуючи значних фінансових ресурсів, організаційних затрат, та витрат часу, ця форма фінансового оздоровлення дає змогу відвернути

загрозу банкрутства чи поліпшити фінансовий стан підприємства і завдяки цьому отримати час для вжиття заходів, спрямованих на його фінансове оздоровлення. Складається з таких етапів:

1 етап. Визначення елементів майнового комплексу підприємства, які можуть бути реалізовані для поповнення грошових коштів підприємства. При цьому необхідно враховувати, по-перше, їх ліквідність (можливість продажу, наявність попиту), по-друге, господарчу доцільність продажу (наслідки продажу для нормального продовження господарської діяльності).

2 етап. Прогнозна оцінка обсягу грошових коштів, які можуть бути отримані за рахунок реструктуризації активів. На цьому етапі роботи визначається обсяг грошових коштів, які можуть бути вивільнені за рахунок продажу.

З етап. Оцінка потреби підприємства в іммобілізації коштів для виконання термінових зобов 'язань. На цьому етапі роботи слід оцінити потребу підприємства в іммобілізації коштів для виконання зовнішніх термінових зобов'язань.

4 етап. Розробка реалізації окремих елементів майнового комплексу підприємства. На цьому етапі роботи необхідно повернутися до розроблених варіантів продажу окремих видів активів та вибрати остаточний варіант проведення реструктуризації. Він має забезпечувати отримання достатнього обсягу грошових коштів для своєчасного розрахунку по усіх зобов'язаннях підприємства, джерелом покриття яких визнані іммобілізаційні кошти.

Отже, за рахунок впровадження такого заходу підприємство зможе розрахуватися за поточним зобов’язаннями, підвищаться показники ліквідності, збільшиться величина грошових коштів.

2. Зниження собівартості продукції шляхом заміни ламп розжарювання на ефективніші енергозберігаючі освітлювальні прилади

Звичайні лампи велику частину енергії, яку використовують перетворюють на тепло, а не на світло. Сучасні високоефективні компактні

люмінесцентні лампи використовують до 80% електроенергії менше, ніж лампи розжарювання. Економія електроенергії досягається завдяки більшій ефективності та більші тривалості використання. Звичайні лампи продукують 12-15 люменів (одиниця виміру світлового потоку) на Ват спожитої електроенергії, тоді як компактні люмінесцентні лампи