по формуванню асортименту ведеться з урахуванням очікування змін в попиті населення, а також виходячи із наявних торгових і складських площ, розрахункових показників товарообігу, контингенту обслуговуючих покупців та інших факторів.
Формування асортименту залежить від асортиментного переліку товарів фірми.
Отже, розробка кожним конкретним магазином фірми асортиментного переліку товарів і здійснення контролю за його дотриманням веде до кращого обслуговування покупців цільового ринку і створення стійкого асортименту. У випадку виявлення відсутності в продажі товарів, які передбачені асортиментом, фірма повинна приймати міри по їх завозу в магазин.
Наявність асортиментного переліку дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але і систематично контролювати його повноту і стабільність.
Повнота і стійкість асортименту приватного підприємства «Титиш В.П.» визначена з допомогою загальновідомих показників: коефіцієнти повноти і стійкості товарного асортименту, приведені в додатку 14. Коефіцієнт повноти товарного асортименту становить 0,6. Отже, фактичний асортимент товарів фірми є далеким до передбаченого асортиментним переліком. На даний факт вплинули різні фактори, зокрема: низький професіоналізм працівників, відповідальних за розробку асортиментного переліку, які не врахували реальний попит населення; а також загальновідомі процеси, пов’язані з економічною кризою промислових підприємств.
Щодо стійкості, то коефіцієнт становить 0,7. В момент проведення перевірок, по формуванню асортименту товарів і його відповідність асортиментному переліку, бачимо що в жодному разі асортимент не був повним. А звідси випливають недовиконання плану динаміки показників обсягу та асортиментної структури роздрібного товарообороту, які аналізуються в третьому розділі роботи.
Асортимент формується на ПП «Титиш В.П.» відповідно до спеціалізації магазинів. Це роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Ширина асортименту, як для неспеціалізованого магазину є невеликою. А щодо глибини асортименту, він не є повним і запропонований малою кількістю видів товарів у кожній підгрупі. Це стосується в більшості непродовольчого асортименту. Щодо продуктів харчування, то асортимент у кожній підгрупі є оптимальний. В більшості, асортимент представлений всіма виробами виробників-постачальників. Це стосується хлібо-булочних виробів і молочної продукції. Щодо кондитерських виробів, то тут асортимент дуже обмежений: наявні тільки добре розрекламовані вироби торгових марок "Світоч", "Корона" та "АВК".
Асортимент м’ясної та рибної продукції сформований на досвіді багатьох років і вивченні попиту населення. В асортименті представлені недорогі ковбаси, сосиски (молочні і курячі), а також дорогі копчені ковбаси "Черкаська" і "Львівська". Риба у великому асортименті представлена Бурштинським рибним господарством – це жива і копчена риба.
Тютюнові, і вино-горілчані вироби запропоновані в асортименті, від найнижчих і до високих цін, відомих торгових марок, які ведуть активну рекламну кампанію.
Щодо бакалійних виробів, тут асортимент представлений безалкогольними напоями: газованими водами компаній "Кока-Кола" та "Пепсі Кола", а також соками різноманітних фірм в асортименті.
На відміну від продовольчих товарів, де асортимент є відносно широким та глибоким, непродовольчі товари в дуже обмеженому асортименті. Це пояснюється наявністю в м. Долина великої кількості спеціалізованих магазинів "Посуд", "Все для дому", "Господарські товари" та інші. Проте асортимент побутової хімії є досить широким – це засоби особистої гігієни, порошки для прання, для миття вікон та посуду, а також лако - фарбові товари.
На умовах переходу до ринкових відносин робота по оформленню асортименту в фірмі значно ускладнюється. Ширина і глибина асортименту реалізуємих товарів залежить в значній мірі від кваліфікації працівників магазинів і комерційних служб, які повинні володіти широкою інформацією про попит покупців, джерел можливого поступлення товарів, ціни на товари тощо.
Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють – як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.
ПП «Титиш В.П.» реалізує товари, які перебувають на стадіях росту чи зрілості. Саме на цих етапах, витрати на впровадження зменшуються, а прибутки від реалізації ростуть. Фірма не продає товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібні додаткові витрати на рекламу і значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується. Надходження повинно бути невеликими партіями і від відомих постачальників, які завжди відрізнялися добросовісністю і готовністю до співробітництва. На стадії росту товар пропонують багато постачальників, тому потрібно:
-
забезпечувати магазини великими партіями товару різних видів;
-
шукати нових постачальників, щоб забезпечити безперервний завіз товару в магазин;
-
організовувати швидкий завіз через короткі інтервали;
-
встановити надійний контроль за всіма джерелами постачання;
-
створити достатні запаси нового товару, щоб постійно він був у наявності.
У випадку коли купляються товари, які перебувають на стадії зрілості, спеціалістам відповідальним за формування асортименту, потрібно:
-
вимагати у постачальників зниження оптових цін;
-
вибирати з поміж великої кількості постачальників, декілька – з найкращими умовами постачання;
-
звести об’єм товарних запасів до оптимального.
На останній стадії, товар приносить низький рівень прибутку (збиток). Тому фірмі потрібно розпродати залишки запасів і проаналізувати всю «торгову біографію» товару на протязі життєвого циклу.
На мій погляд, при оформленні товарного асортименту важливо враховувати географічний фактор, тобто на жителів якої місцевості розрахований магазин і також на жителів якого мікрорайону.
При дослідженні цієї проблеми, я звернула увагу на формування товарного асортименту продуктами харчування у сільській місцевості. Об’єктами дослідження є магаини ПП «Титиш В.П.» та магазини іншого приватного підприємства (з етичних міркувань не будемо називати їх), що розташовані поруч один від одного. Якщо враховувати, що один магазин розрахований для обслуговування 2 тис. населення, а інший магазин - 1 тис., відносно торгівельної площі - то реалізація в першому повинна бути вдвічі більшою. Результати дослідження показані на рисунку 4.
Рис.4. Реалізація продовольчих товарів у магазині «Титиш В.П.».
Проаналізуємо графік. На ньому